Олефіренко Євген Валерійович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
Рядок 11: Рядок 11:
За цей час Євген воював під Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців, які захищають Україну, і командував взводом. В останні тижні його підрозділ до останнього захищав Лисичанськ на Луганщині і він зумів вивести свій взвод з напівоточеного міста неушкодженим.
За цей час Євген воював під Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців, які захищають Україну, і командував взводом. В останні тижні його підрозділ до останнього захищав Лисичанськ на Луганщині і він зумів вивести свій взвод з напівоточеного міста неушкодженим.
Євген загинув 07.07.2022, під Бахмутом на Донеччині, командуючи взводом і не віддавши ворогу у тому бою жодного метра української землі.
Євген загинув 07.07.2022, під Бахмутом на Донеччині, командуючи взводом і не віддавши ворогу у тому бою жодного метра української землі.
Нашому Герою назавжди залишиться 33 роки. Таким його запам’ятають дружина Марія, донька Дзвінка, батьки, сестра, брат, друзі і всі, кого він захистив своїм подвигом.
Нашому Герою назавжди залишиться 33 років .


Вічна пам’ять Герою!
Вічна пам’ять Герою!

Поточна версія на 13:17, 5 червня 2024

Олефіренко Євген Валерійович

27.09.1988 - 07.07.2022

Молодший лейтенант, командир взводу Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна.

Народився і прожив все життя у Києві. Вивчав історію у Києво-Могилянській академії та в університеті міста Уппсала у Швеції. Як історик, Євген особливо захоплювався історією України і воєнною історією. У мирному житті Євген працював менеджером у готельному бізнесі. Він бачив Україну сучасною, цікавою, успішною країною, яка була би зручним домом для життя і магнітом для туристів з усього світу. Про таку Україну він мріяв і такою її будував щоденною працею. Після початку російсько-української війни у 2014-му Євген цілеспрямовано готувався до захисту України. Він навчався у Національному університеті оборони, освоював військові спеціальності, готував себе і був прикладом для десятків людей навколо. 24-те лютого Євген зустрів у військовій формі і з рюкзаком. Він мобілізувався до 206-го київського батальйону територіальної оборони, а закінчив свій бойовий шлях у Першій окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна. За цей час Євген воював під Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців, які захищають Україну, і командував взводом. В останні тижні його підрозділ до останнього захищав Лисичанськ на Луганщині і він зумів вивести свій взвод з напівоточеного міста неушкодженим. Євген загинув 07.07.2022, під Бахмутом на Донеччині, командуючи взводом і не віддавши ворогу у тому бою жодного метра української землі. Нашому Герою назавжди залишиться 33 років .

Вічна пам’ять Герою!