Анпілогов Олександр Вікторович

Анпілогов Олександр Вікторович

09.12.1998 - 16.09.2023

«Малий» та «Канцлер»

Старший солдат

Старший бойовий медик

71-ша окрема єгерська бригада

Народився у м. Києві. В 2016 р. закінчив Спеціалізовану школу №31 у м. Києві. Навчався у Національному технічному університеті Україні «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», але навчання не закінчив. Проходив строкову службу у Нацгвардії, де отримав звання старшого солдата, а навички згодом допомогли під час служби в ЗСУ. Деякий час працював на міжнародну IT-компанію, у сфері машинного навчання.

Герой був відкритим та доброзичливим. Захоплювався музикою та фотографією. Понад усе цінував відносини з друзями.Не міг терпіти несправедливість, тож з початком повномасштабного вторгнення пішов на допомогу. Спочатку намагався приєднатись до ТРО, але згодом вступив до лав ЗСУ з гаслом «Знов зійде сонце». Під час служби в ЗСУ отримав багато бойових навичок, працював з дронами. Приймав участь у багатьох зіткненнях, зокрема у Бахмуті. Під час повномасштабного вторгнення два рази їздив до Англії, де допомагав іноземним інструкторам навчанню солдатів ЗСУ.

Нагороджений:

- Орденом «За мужність III ступеню» (посмертно).

- Нагороджений маруновим беретом ДШВ.

- Грамота від командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія».

Загинув під час виконання бойового завдання у населеному пункті Вербове, але назавжди залишився у пам’яті.

Місце загибелі н.п. Вербове, Пологівського району, Запорізької обл.

Місце поховання: Лісове кладовище, м. Київ

Вічна пам'ять герою!