Литвинов Євген Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
DeleteAcc (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Литвинов Євген Олександрович.jpg|міні]]
[[Файл:Литвинов Євген Олександрович.jpg|міні]]


Литвинов Євген Олександрович
=== 24.10.1989 - 02.01.2024 ===
 
24.10.1989 - 02.01.2024
 
Позивний: «ЛИС»
Позивний: «ЛИС»


Рядок 15: Рядок 12:


Нагороджений:  
Нагороджений:  
- Медаль «Незламним героям російсько-Української війни»  
- Медаль «Незламним героям російсько-Української війни»  
- Медаль за хоробрість в бою  
- Медаль за хоробрість в бою  
- Орден «за мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
- Орден «за мужність» ІІІ ступеня (посмертно)



Поточна версія на 13:45, 9 жовтня 2025

24.10.1989 - 02.01.2024

Позивний: «ЛИС»

Молодший сержант, командир 3-го розвідувального відділення, в/ч А4712, в/ч А4767 Сухопутних військ ЗСУ, 118 бригада.

Навчався Євген у місті Макіївка Донецької області в середній школі № 50. Був студентом Харківської юридичної академії, яку не встиг закінчити. Працював у реабілітаційному центрі «Життя на всі 100%» в с. Ковалин Київської обл. на посаді служителя та духовного наставника.

З перших днів (23.03.2022) повномасштабного вторгнення Євген пішов добровільно захищати свою землю від нападників. Спочатку проходив службу в військовій частині А4092 в Сумській обл. с. Краснопілля, навідник. З січня 2023 присвоєно звання молодшого сержанта, був переведений в частину А4712, командиром відділення розвід роти. Неодноразово виконував завдання на Запорізькому напрямку в с. Роботине. Євген був поранений в липні 2023. В серпні 2023 продовжив службу. Загинув під час виконання бойового завдання і виведення особового складу свого відділення. Внаслідок артилерійського обстрілу противником та наїзду бронетехніки на невідомий вибуховий пристрій в с. Роботине Запорізька обл.

Нагороджений:

- Медаль «Незламним героям російсько-Української війни»

- Медаль за хоробрість в бою

- Орден «за мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

Євген був дуже харизматичною, доброю людиною з відкритим серцем. Любив людей і сім’ю, тому без вагань пішов на захист рідної землі і віддав своє життя за добробут в Україні.

Вічна слава Герою!