Недоля Олексій Євгенійович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: міні Недоля Олексій Євгенійович 16.11.1970-22.02.2024 Позивний «Папай» Сержант, Головний сержант 1-го взводу, 1-ша рота, 130 окремий батальйон ТРО Народився Олексій у м. Києві. Навчався: в Рижське морехідне училище. Одеський...)
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
Недоля Олексій Євгенійович
Недоля Олексій Євгенійович


16.11.1970-22.02.2024
(16.11.1970 22.02.2024)


Позивний «Папай»
Позивний «Папай»


Сержант, Головний сержант 1-го взводу, 1-ша рота, 130 окремий батальйон ТРО
Сержант, головний сержант 1-го взводу 1-ї роти 130-го окремого батальйону територіальної оборони.


Народився Олексій у м. Києві. Навчався: в Рижське морехідне училище. Одеський інститут інженерів морського флоту. Був приватним підприємцем.
Народився у місті Києві. Навчався у Ризькому морехідному училищі та Одеському інституті інженерів морського флоту. Працював приватним підприємцем.


Хобі: вітрильний спорт, лижі, хокей, мото спорт, полювання, вільна боротьба, мав гарний слух і голос( завжди співав) Був вольовий, цілеспрямований, безумовно лідер.
Захоплювався вітрильним спортом, лижами, хокеєм, мотоспортом, полюванням і вільною боротьбою. Мав тонкий слух і гарний голос завжди співав, даруючи оточенню тепло своєї душі.  
Мав велику люблячу  родину і 5 дітей! Багато друзів.


Головні принципи: Справедливість і життя в вільній Україні.  
Відзначався сильною волею, рішучістю та непохитною цілеспрямованістю.  


Життєва позиція: Людина слова і діла!
Був природженим лідером, якого поважали й за яким ішли.


Військовий шлях: Київ( аеропорт Жуляни), Ірпінь,  Харків, Харківська обл. Карасівка-Прудянка-Питомник-Руська-Лозова-Алісівка-Тернова-Різникове, Сіверськ, Білогорівка(Луганська область, Бахмут, Іванівське, Часів Яр,  Борова, Макіївка (Луганська область), Часів Яр, Іванівське.
Його серце належало великій, люблячій родині та п’ятьом дітям.  


Олексій піклувався за всіх більше ніж за себе, своєю мужністю і рішучістю не одноразово зберігав життя своїх побратимів. Чудовий  батько, люблячий чоловік. Людина моря!
Поруч із ним завжди було багато друзів — його щирість і надійність притягували людей.


Місце загибелі: Іванівське. Бахмутський район, Донецька область
Життєві принципи: справедливість і боротьба за вільну Україну.


Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище та частина праху розвіяна
Життєва позиція: людина слова й діла.


Нагороди  
Бойовий шлях Олексія був довгим і важким, проте сповненим мужності та відданості Україні.
- Орден за мужність III-го ступеня 2.медаль «за військову службу»  
 
- медаль»Честь.Слава.Держава» 4 медаль Незламним Героям російсько-Української війни
Він пройшов через численні гарячі точки нашої держави: Київ (аеропорт «Жуляни»), Ірпінь, Харків та населені пункти Харківської області — Карасівка, Прудянка, Питомник, Руська Лозова, Алісівка, Тернова, Різникове. Далі — Сіверськ, Білогорівка (Луганська область), Бахмут, Часів Яр, Борова, Макіївка, Іванівське (Донецька область).
- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»
 
Місце загибелі: село Іванівське, Бахмутський район, Донецька область.
 
Місце поховання: місто Київ, Лісове кладовище.
 
 
Нагороди:
 
- орден «За мужність» III ступеня;
 
- медаль «За військову службу»;
 
- медаль «Честь. Слава. Держава»;
 
- медаль «Незламним Героям російсько-української війни»;
 
- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»;
 
- нагрудний знак "Щит сил територіальної оборони ЗСУ".
 
 
Вічна пам’ять Герою!

Поточна версія на 10:58, 27 травня 2025

Недоля Олексій Євгенійович.jpg

Недоля Олексій Євгенійович

(16.11.1970 — 22.02.2024)

Позивний — «Папай»

Сержант, головний сержант 1-го взводу 1-ї роти 130-го окремого батальйону територіальної оборони.

Народився у місті Києві. Навчався у Ризькому морехідному училищі та Одеському інституті інженерів морського флоту. Працював приватним підприємцем.

Захоплювався вітрильним спортом, лижами, хокеєм, мотоспортом, полюванням і вільною боротьбою. Мав тонкий слух і гарний голос — завжди співав, даруючи оточенню тепло своєї душі.

Відзначався сильною волею, рішучістю та непохитною цілеспрямованістю.

Був природженим лідером, якого поважали й за яким ішли.

Його серце належало великій, люблячій родині та п’ятьом дітям.

Поруч із ним завжди було багато друзів — його щирість і надійність притягували людей.

Життєві принципи: справедливість і боротьба за вільну Україну.

Життєва позиція: людина слова й діла.

Бойовий шлях Олексія був довгим і важким, проте сповненим мужності та відданості Україні.

Він пройшов через численні гарячі точки нашої держави: Київ (аеропорт «Жуляни»), Ірпінь, Харків та населені пункти Харківської області — Карасівка, Прудянка, Питомник, Руська Лозова, Алісівка, Тернова, Різникове. Далі — Сіверськ, Білогорівка (Луганська область), Бахмут, Часів Яр, Борова, Макіївка, Іванівське (Донецька область).

Місце загибелі: село Іванівське, Бахмутський район, Донецька область.

Місце поховання: місто Київ, Лісове кладовище.


Нагороди:

- орден «За мужність» III ступеня;

- медаль «За військову службу»;

- медаль «Честь. Слава. Держава»;

- медаль «Незламним Героям російсько-української війни»;

- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»;

- нагрудний знак "Щит сил територіальної оборони ЗСУ".


Вічна пам’ять Герою!