Недоля Олексій Євгенійович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
DeleteAcc (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Недоля Олексій Євгенійович.jpg|міні]]
[[Файл:Недоля Олексій Євгенійович.jpg|міні]]


Недоля Олексій Євгенійович
=== 16.11.1970 — 22.02.2024 ===
Позивний — «Папай»


16.11.1970-22.02.2024
Сержант, головний сержант 1-го взводу 1-ї роти 130-го окремого батальйону територіальної оборони.


Позивний «Папай»
Народився у місті Києві. Навчався у Ризькому морехідному училищі та Одеському інституті інженерів морського флоту. Працював приватним підприємцем.


Сержант, Головний сержант 1-го взводу, 1-ша рота, 130 окремий батальйон ТРО
Захоплювався вітрильним спортом, лижами, хокеєм, мотоспортом, полюванням і вільною боротьбою. Мав тонкий слух і гарний голос — завжди співав, даруючи оточенню тепло своєї душі.


Народився Олексій у м. Києві. Навчався: в Рижське морехідне училище. Одеський інститут інженерів морського флоту. Був приватним підприємцем.
Відзначався сильною волею, рішучістю та непохитною цілеспрямованістю.  


Хобі: вітрильний спорт,  лижі,  хокей, мото спорт, полювання, вільна боротьба, мав гарний слух і голос( завжди співав) Був вольовий, цілеспрямований, безумовно лідер.
Був природженим лідером, якого поважали й за яким ішли.
Мав велику люблячу  родину і 5 дітей! Багато друзів.


Головні принципи: Справедливість і життя в вільній Україні.  
Його серце належало великій, люблячій родині та п’ятьом дітям.  


Життєва позиція: Людина слова і діла!
Поруч із ним завжди було багато друзів — його щирість і надійність притягували людей.


Військовий шлях: Київ( аеропорт Жуляни), Ірпінь,  Харків, Харківська обл. Карасівка-Прудянка-Питомник-Руська-Лозова-Алісівка-Тернова-Різникове, Сіверськ, Білогорівка(Луганська область, Бахмут, Іванівське, Часів Яр,  Борова, Макіївка (Луганська область), Часів Яр, Іванівське.
Життєві принципи: справедливість і боротьба за вільну Україну.


Олексій піклувався за всіх більше ніж за себе, своєю мужністю і рішучістю не одноразово зберігав життя своїх побратимів. Чудовий  батько, люблячий чоловік. Людина моря!
Життєва позиція: людина слова й діла.


Місце загибелі: Іванівське. Бахмутський район, Донецька область
Бойовий шлях Олексія був довгим і важким, проте сповненим мужності та відданості Україні.  


Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище та частина праху розвіяна
Він пройшов через численні гарячі точки нашої держави: Київ (аеропорт «Жуляни»), Ірпінь, Харків та населені пункти Харківської області — Карасівка, Прудянка, Питомник, Руська Лозова, Алісівка, Тернова, Різникове. Далі — Сіверськ, Білогорівка (Луганська область), Бахмут, Часів Яр, Борова, Макіївка, Іванівське (Донецька область).


Нагороди:  
Місце загибелі: село Іванівське, Бахмутський район, Донецька область.


- Орден за мужність III-го ступеня 2.медаль «за військову службу»
Місце поховання: місто Київ, Лісове кладовище.


- медаль»Честь.Слава.Держава» 4 медаль Незламним Героям російсько-Української війни


- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»
Нагороди:
 
- орден «За мужність» III ступеня;
 
- медаль «За військову службу»;
 
- медаль «Честь. Слава. Держава»;
 
- медаль «Незламним Героям російсько-української війни»;
 
- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»;
 
- нагрудний знак "Щит сил територіальної оборони ЗСУ".
 


Вічна пам’ять Герою!
Вічна пам’ять Герою!

Поточна версія на 13:47, 9 жовтня 2025

16.11.1970 — 22.02.2024

Позивний — «Папай»

Сержант, головний сержант 1-го взводу 1-ї роти 130-го окремого батальйону територіальної оборони.

Народився у місті Києві. Навчався у Ризькому морехідному училищі та Одеському інституті інженерів морського флоту. Працював приватним підприємцем.

Захоплювався вітрильним спортом, лижами, хокеєм, мотоспортом, полюванням і вільною боротьбою. Мав тонкий слух і гарний голос — завжди співав, даруючи оточенню тепло своєї душі.

Відзначався сильною волею, рішучістю та непохитною цілеспрямованістю.

Був природженим лідером, якого поважали й за яким ішли.

Його серце належало великій, люблячій родині та п’ятьом дітям.

Поруч із ним завжди було багато друзів — його щирість і надійність притягували людей.

Життєві принципи: справедливість і боротьба за вільну Україну.

Життєва позиція: людина слова й діла.

Бойовий шлях Олексія був довгим і важким, проте сповненим мужності та відданості Україні.

Він пройшов через численні гарячі точки нашої держави: Київ (аеропорт «Жуляни»), Ірпінь, Харків та населені пункти Харківської області — Карасівка, Прудянка, Питомник, Руська Лозова, Алісівка, Тернова, Різникове. Далі — Сіверськ, Білогорівка (Луганська область), Бахмут, Часів Яр, Борова, Макіївка, Іванівське (Донецька область).

Місце загибелі: село Іванівське, Бахмутський район, Донецька область.

Місце поховання: місто Київ, Лісове кладовище.


Нагороди:

- орден «За мужність» III ступеня;

- медаль «За військову службу»;

- медаль «Честь. Слава. Держава»;

- медаль «Незламним Героям російсько-української війни»;

- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»;

- нагрудний знак "Щит сил територіальної оборони ЗСУ".


Вічна пам’ять Герою!