Войтенко Олег Андрійович: відмінності між версіями
Wikipol (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Войтенко Олег Андрійович.jpg|200px|thumb|left|Войтенко Олег Андрійович]] | [[Файл:Войтенко Олег Андрійович.jpg|200px|thumb|left|Войтенко Олег Андрійович]] | ||
11.03.1978 -22.08.2014 | 11.03.1978 - 22.08.2014 | ||
Молодший сержант Збройних сил України, кулеметник, 12 –й батальйон територіальної оборони «Київ». | Молодший сержант Збройних сил України, кулеметник, 12 –й батальйон територіальної оборони «Київ». | ||
Бійці батальйону перебували на бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр). Олег 22 серпня заступив вночі на чергування в охороні танкової позиції; приблизно о 4-й годині ранку по їхніх позиціях терористи відкрили залповий вогонь з танка, тоді загинув Дмитро Боровик. Олег був важко поранений і помер на операційному столі в місті Щастя — важкі поранення в шию, легені, велика крововтрата, протримався ще півтори години. Двоє танкістів 24-ї бригади тоді ж дістали поранення. | Бійці батальйону перебували на бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр). Олег 22 серпня заступив вночі на чергування в охороні танкової позиції; приблизно о 4-й годині ранку по їхніх позиціях терористи відкрили залповий вогонь з танка, тоді загинув Дмитро Боровик. Олег був важко поранений і помер на операційному столі в місті Щастя — важкі поранення в шию, легені, велика крововтрата, протримався ще півтори години. Двоє танкістів 24-ї бригади тоді ж дістали поранення. | ||
Похований на Лісовому кладовищі. | Похований на Лісовому кладовищі. | ||
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, | За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно). | ||
На честь загиблого відкрита Меморіальна дошка у київській ЗОШ № 255. | На честь загиблого відкрита Меморіальна дошка у київській ЗОШ № 255. | ||
У героя залишилася дружина. | У героя залишилася дружина. | ||
Вічна пам’ять Герою! | Вічна пам’ять Герою! | ||
Поточна версія на 11:50, 4 червня 2024
11.03.1978 - 22.08.2014
Молодший сержант Збройних сил України, кулеметник, 12 –й батальйон територіальної оборони «Київ». Бійці батальйону перебували на бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр). Олег 22 серпня заступив вночі на чергування в охороні танкової позиції; приблизно о 4-й годині ранку по їхніх позиціях терористи відкрили залповий вогонь з танка, тоді загинув Дмитро Боровик. Олег був важко поранений і помер на операційному столі в місті Щастя — важкі поранення в шию, легені, велика крововтрата, протримався ще півтори години. Двоє танкістів 24-ї бригади тоді ж дістали поранення. Похований на Лісовому кладовищі. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно).
На честь загиблого відкрита Меморіальна дошка у київській ЗОШ № 255. У героя залишилася дружина.
Вічна пам’ять Герою!