Туржанський Сергій Олександрович: відмінності між версіями
IvahnoY (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
IvahnoY (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Військовий шлях: 28.03.2022 добровільно став на захист Батьківщини. Служив у військовій частині А0222 – Окремій президентській бригаді імені Богдана Хмельницького. | Військовий шлях: 28.03.2022 добровільно став на захист Батьківщини. Служив у військовій частині А0222 – Окремій президентській бригаді імені Богдана Хмельницького. | ||
Обіймав посаду командира розвідувального відділення – командира машини розвідувального взводу механізованого батальйону. | Обіймав посаду командира розвідувального відділення – командира машини розвідувального взводу механізованого батальйону. | ||
Загинув 13.01.2024 у селі Веселе Донецької області під час виконання бойового завдання, отримавши вибухові травми, несумісні з життям. Прийняв на себе удар, врятувавши життя своїм побратимам. | Загинув 13.01.2024 у селі Веселе Донецької області під час виконання бойового завдання, отримавши вибухові травми, несумісні з життям. Прийняв на себе удар, врятувавши життя своїм побратимам. | ||
Похований у селі Проців, Бориспільському районі Київської області. | Похований у селі Проців, Бориспільському районі Київської області. | ||
Нагороди: | |||
- нагрудний знак "Золотий хрест"; | |||
- орден "За мужність III ступеня". | |||
Вічна слава герою! | Вічна слава герою! |
Поточна версія на 13:28, 24 березня 2025
22.12.1984 - 13.01.2024
Позивний "Scorp"
Народився в селищі Біла Криниця, Житомирської області. Виріс та проживав у місті Південноукраїнськ, Миколаївської області. Останні дев’ять років мешкав у місті Київ.
Навчався у Південноукраїнській загальноосвітній школі № 3, згодом – у Південноукраїнському професійному коледжі. Працював на Південноукраїнькій Атомній Електростанції в спецпідрозділі "Скорпіон", в/ч 3044.
З дитинства цікавився бойовими видами спорту, здобув численні нагороди. Вирізнявся спокійним характером, добротою, мужністю та відвагою.
Був відданим сім'янином, люблячим батьком, вірним другом та завжди об’єднував людей навколо себе.
Військовий шлях: 28.03.2022 добровільно став на захист Батьківщини. Служив у військовій частині А0222 – Окремій президентській бригаді імені Богдана Хмельницького. Обіймав посаду командира розвідувального відділення – командира машини розвідувального взводу механізованого батальйону.
Загинув 13.01.2024 у селі Веселе Донецької області під час виконання бойового завдання, отримавши вибухові травми, несумісні з життям. Прийняв на себе удар, врятувавши життя своїм побратимам. Похований у селі Проців, Бориспільському районі Київської області.
Нагороди:
- нагрудний знак "Золотий хрест";
- орден "За мужність III ступеня".
Вічна слава герою!