Годованець Роман Васильович

(13.05.1983 – 19.03.2025)

Позивний «Філософ»

Народився 13 травня 1983 року. З дитинства проживав у Хустському районі Закарпатської області, де здобув повну середню освіту.

Згодом переїхав до Києва, де вступив до Національного університету харчових технологій. Закінчивши навчання, отримав фах інженера-механіка.

Професійний шлях розпочав у столиці, працюючи у будівельній сфері. Обіймав посаду прораба, проявляючи не лише високий рівень професіоналізму, а й відповідальність та людяність. Колеги знали його як надійну, принципову та сумлінну людину.

Був одружений, виховував двох дітей – доньку та сина. Для своєї родини Роман був опорою, люблячим чоловіком і турботливим батьком.

У серпні 2024 року став на захист України. Проходив військову службу в лавах 78-ї десантно-штурмової бригади, 8-го окремого стрілецького батальйону, у роті вогневої підтримки. Обіймав посаду стрільця та бойового медика, мав військове звання старшого солдата. Мужній, відданий присязі та своїм побратимам, він беззастережно виконував свій обов’язок перед державою. Його відвага, рішучість і віра в справедливість стали прикладом для всіх, хто його знав.

Героїчно загинув 19 березня 2025 року в населеному пункті Загризове, Ізюмського району Харківської області, під час виконання бойового завдання.

Похований у селі Строків, Попільнянського району, Житомирської області.

За особисту мужність та самовідданість у боротьбі за незалежність України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вічна пам’ять Герою!