Кузнецов Станіслав Сергійович: відмінності між версіями
IvahnoY (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
IvahnoY (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Кузнецов Станіслав Сергійович.jpg|міні]] | |||
(30.05.1994-17.06.2024) | (30.05.1994-17.06.2024) | ||
Позивний «Кузя» | Позивний «Кузя» | ||
Народився в місті Артемівськ Донецької області (нині – місто Бахмут). Навчався в загальноосвітній середній школі № 10 міста Артемівськ. Після завершення навчання вступив до Артемівського професійного ліцею, який закінчив за спеціальністю електрогазозварника. | Народився в місті Артемівськ Донецької області (нині – місто Бахмут). Навчався в загальноосвітній середній школі № 10 міста Артемівськ. | ||
Після завершення навчання вступив до Артемівського професійного ліцею, який закінчив за спеціальністю електрогазозварника. | |||
Працював водієм, захоплювався автомобілями та технікою. Останнім місцем роботи перед службою було підприємство «Домотроніка» в місті Бахмут. | Працював водієм, захоплювався автомобілями та технікою. Останнім місцем роботи перед службою було підприємство «Домотроніка» в місті Бахмут. | ||
Рядок 11: | Рядок 14: | ||
Київ став для нього другою домівкою, де він жив разом із родиною та був щасливим. | Київ став для нього другою домівкою, де він жив разом із родиною та був щасливим. | ||
У 2019 році вступив до лав Збройних Сил України, проходив службу у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи. У квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації, отримав поранення під час виконання бойового завдання. Після лікування переїхав із родиною до міста Києва та, відновивши здоров’я, продовжив військову службу. | У 2019 році вступив до лав Збройних Сил України, проходив службу у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи. | ||
У квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації, отримав поранення під час виконання бойового завдання. Після лікування переїхав із родиною до міста Києва та, відновивши здоров’я, продовжив військову службу. | |||
З початку повномасштабної війни захищав Україну у складі 1-го зенітного ракетного відділення 1-го зенітного ракетного взводу 3-ї зенітної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А0693. Виконував бойові завдання на Авдіївському, Бахмутському та Сіверському напрямках. | З початку повномасштабної війни захищав Україну у складі 1-го зенітного ракетного відділення 1-го зенітного ракетного взводу 3-ї зенітної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А0693. | ||
Виконував бойові завдання на Авдіївському, Бахмутському та Сіверському напрямках. | |||
Загинув 17.06.2024 в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання внаслідок влучення ворожого FPV-дрона. | Загинув 17.06.2024 в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання внаслідок влучення ворожого FPV-дрона. | ||
Місце поховання – Лісове кладовище міста Києва. | Місце поховання – Лісове кладовище міста Києва. | ||
Поточна версія на 06:39, 16 квітня 2025
(30.05.1994-17.06.2024)
Позивний «Кузя»
Народився в місті Артемівськ Донецької області (нині – місто Бахмут). Навчався в загальноосвітній середній школі № 10 міста Артемівськ.
Після завершення навчання вступив до Артемівського професійного ліцею, який закінчив за спеціальністю електрогазозварника.
Працював водієм, захоплювався автомобілями та технікою. Останнім місцем роботи перед службою було підприємство «Домотроніка» в місті Бахмут.
Відзначався щирістю, доброзичливістю, відкритістю та почуттям гумору.
Київ став для нього другою домівкою, де він жив разом із родиною та був щасливим.
У 2019 році вступив до лав Збройних Сил України, проходив службу у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи.
У квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації, отримав поранення під час виконання бойового завдання. Після лікування переїхав із родиною до міста Києва та, відновивши здоров’я, продовжив військову службу.
З початку повномасштабної війни захищав Україну у складі 1-го зенітного ракетного відділення 1-го зенітного ракетного взводу 3-ї зенітної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А0693.
Виконував бойові завдання на Авдіївському, Бахмутському та Сіверському напрямках.
Загинув 17.06.2024 в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання внаслідок влучення ворожого FPV-дрона.
Місце поховання – Лісове кладовище міста Києва.
Станіслав віддав своє життя за свободу та незалежність України, за мирне майбутнє нашої держави.
Нагороди:
- відзнака «За службу державі»;
- нагрудний знак «Ветеран війни»
Вічна слава Герою!