Омельченко Андрій Ігорович: відмінності між версіями
IvahnoY (обговорення | внесок) (Створена сторінка: (29.10.1976 — 01.09.2022) Позивний: «Злой» Народився 29.10.1976 у місті Харків. Дитинство та юність провів у Києві, де навчався у загальноосвітній школі № 160 Дарницького району, а згодом — у спеціалізованій школі № 291 з поглибленим вивченням іноземних мов. Після шк...) |
IvahnoY (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Омельченко Андрій Ігорович.jpg|міні|альт=Омельченко Андрій Ігорович|Омельченко Андрій Ігорович]] | |||
(29.10.1976 — 01.09.2022) | (29.10.1976 — 01.09.2022) | ||
Позивний: «Злой» | Позивний: «Злой» | ||
Народився 29.10.1976 у місті Харків. Дитинство та юність провів у Києві, де навчався у загальноосвітній школі № 160 Дарницького району, а згодом — у спеціалізованій школі № 291 з поглибленим вивченням іноземних мов. | Народився 29.10.1976 у місті Харків. | ||
Дитинство та юність провів у Києві, де навчався у загальноосвітній школі № 160 Дарницького району, а згодом — у спеціалізованій школі № 291 з поглибленим вивченням іноземних мов. | |||
Після школи вступив до Київського інституту Сухопутних військ, на танковий факультет. Після завершення навчання отримав звання лейтенанта та розпочав службу у Збройних Силах України. Проходив військову службу у різних підрозділах, обіймаючи командні та оперативні посади. | Після школи вступив до Київського інституту Сухопутних військ, на танковий факультет. Після завершення навчання отримав звання лейтенанта та розпочав службу у Збройних Силах України. Проходив військову службу у різних підрозділах, обіймаючи командні та оперативні посади. | ||
Рядок 12: | Рядок 15: | ||
Після повномасштабного вторгнення 24.02.2022, за покликом серця, знову став до строю — захищати рідну землю від російських окупантів. Служив у військовій частині А0458 на посаді заступника командира бригади у званні полковника. | Після повномасштабного вторгнення 24.02.2022, за покликом серця, знову став до строю — захищати рідну землю від російських окупантів. Служив у військовій частині А0458 на посаді заступника командира бригади у званні полковника. | ||
Андрій був щирим поціновувачем природи та тварин. Разом із батьком доглядав мисливських собак, захоплювався риболовлею. Хоч і мав мисливську зброю, більше полюбляв практичну стрільбу у тирах, адже шанував життя та довкілля. | Андрій був щирим поціновувачем природи та тварин. Разом із батьком доглядав мисливських собак, захоплювався риболовлею. Хоч і мав мисливську зброю, більше полюбляв практичну стрільбу у тирах, адже шанував життя та довкілля. | ||
Рядок 19: | Рядок 21: | ||
Загинув 01.09.2022 під час виконання бойового завдання в районі села Нестерянка, Пологівського району, Запорізької області. | Загинув 01.09.2022 під час виконання бойового завдання в районі села Нестерянка, Пологівського району, Запорізької області. | ||
Нагороди: | |||
- відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України "ЗІРКА СЛАВИ"; | |||
- медаль "За відзнаку в службі" ІІ ступеня; | |||
- медаль "Ветеран служби"; | |||
- медаль "За військову службу України"; | |||
- орден Богдана Хмельницького III ступеня; | |||
- нагрудний знак "За доблесть"; | |||
- нагрудний знак "Відзнака Служби безпеки України"; | |||
- подяка "За сумлінне виконання службових обов'язків". | |||
Вічна пам’ять Герою! |
Поточна версія на 12:18, 13 травня 2025
(29.10.1976 — 01.09.2022)
Позивний: «Злой»
Народився 29.10.1976 у місті Харків.
Дитинство та юність провів у Києві, де навчався у загальноосвітній школі № 160 Дарницького району, а згодом — у спеціалізованій школі № 291 з поглибленим вивченням іноземних мов.
Після школи вступив до Київського інституту Сухопутних військ, на танковий факультет. Після завершення навчання отримав звання лейтенанта та розпочав службу у Збройних Силах України. Проходив військову службу у різних підрозділах, обіймаючи командні та оперативні посади.
З 2014 року — учасник Антитерористичної операції. Був серед перших, хто став на захист України під час бойових дій на Донбасі.
У 2020 році звільнився з військової служби в Службі безпеки України у званні полковника. Обіймав посаду старшого офіцера Департаменту контррозвідки Службі безпеки України. Звільнення відбулося у зв’язку з виходом на пенсію за вислугою років.
Після повномасштабного вторгнення 24.02.2022, за покликом серця, знову став до строю — захищати рідну землю від російських окупантів. Служив у військовій частині А0458 на посаді заступника командира бригади у званні полковника.
Андрій був щирим поціновувачем природи та тварин. Разом із батьком доглядав мисливських собак, захоплювався риболовлею. Хоч і мав мисливську зброю, більше полюбляв практичну стрільбу у тирах, адже шанував життя та довкілля.
Був фізично витривалим, енергійним і допитливим. Обожнював мандри, особливо гірськолижний відпочинок, байкерські подорожі та швидкість. У ньому гармонійно поєднувалися мужність воїна та душа митця. Друзі й побратими відзначали його художній хист і музичний талант — гарно малював, співав та мав здібності оформлювача.
Загинув 01.09.2022 під час виконання бойового завдання в районі села Нестерянка, Пологівського району, Запорізької області.
Нагороди:
- відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України "ЗІРКА СЛАВИ";
- медаль "За відзнаку в службі" ІІ ступеня;
- медаль "Ветеран служби";
- медаль "За військову службу України";
- орден Богдана Хмельницького III ступеня;
- нагрудний знак "За доблесть";
- нагрудний знак "Відзнака Служби безпеки України";
- подяка "За сумлінне виконання службових обов'язків".
Вічна пам’ять Герою!