Недоля Олексій Євгенійович: відмінності між версіями
IvahnoY (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
IvahnoY (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| (Не показано 6 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Народився у місті Києві. Навчався у Ризькому морехідному училищі та Одеському інституті інженерів морського флоту. Працював приватним підприємцем. | Народився у місті Києві. Навчався у Ризькому морехідному училищі та Одеському інституті інженерів морського флоту. Працював приватним підприємцем. | ||
Захоплювався вітрильним спортом, лижами, хокеєм, мотоспортом, полюванням і вільною боротьбою. Мав тонкий слух і гарний голос — завжди співав, даруючи оточенню тепло своєї душі. Відзначався сильною волею, рішучістю та непохитною цілеспрямованістю. Був природженим лідером, якого поважали й за яким ішли. | Захоплювався вітрильним спортом, лижами, хокеєм, мотоспортом, полюванням і вільною боротьбою. Мав тонкий слух і гарний голос — завжди співав, даруючи оточенню тепло своєї душі. | ||
Його серце належало великій, люблячій родині та п’ятьом дітям. Поруч із ним завжди було багато друзів — його щирість і надійність притягували людей. | |||
Відзначався сильною волею, рішучістю та непохитною цілеспрямованістю. | |||
Був природженим лідером, якого поважали й за яким ішли. | |||
Його серце належало великій, люблячій родині та п’ятьом дітям. | |||
Поруч із ним завжди було багато друзів — його щирість і надійність притягували людей. | |||
Життєві принципи: справедливість і боротьба за вільну Україну. | Життєві принципи: справедливість і боротьба за вільну Україну. | ||
Життєва позиція: людина слова й діла. | Життєва позиція: людина слова й діла. | ||
Бойовий шлях Олексія був довгим і важким, проте сповненим мужності та відданості Україні. Він пройшов через численні гарячі точки нашої держави: Київ (аеропорт «Жуляни»), Ірпінь, Харків та населені пункти Харківської області — Карасівка, Прудянка, Питомник, Руська Лозова, Алісівка, Тернова, Різникове. Далі — Сіверськ, Білогорівка (Луганська область), Бахмут, Часів Яр, Борова, Макіївка, Іванівське ( | Бойовий шлях Олексія був довгим і важким, проте сповненим мужності та відданості Україні. | ||
Він пройшов через численні гарячі точки нашої держави: Київ (аеропорт «Жуляни»), Ірпінь, Харків та населені пункти Харківської області — Карасівка, Прудянка, Питомник, Руська Лозова, Алісівка, Тернова, Різникове. Далі — Сіверськ, Білогорівка (Луганська область), Бахмут, Часів Яр, Борова, Макіївка, Іванівське (Донецька область). | |||
Місце загибелі: село Іванівське, Бахмутський район, Донецька область. | Місце загибелі: село Іванівське, Бахмутський район, Донецька область. | ||
Місце поховання: місто Київ, Лісове кладовище. | Місце поховання: місто Київ, Лісове кладовище. | ||
Нагороди: | Нагороди: | ||
| Рядок 28: | Рядок 40: | ||
- медаль «За військову службу»; | - медаль «За військову службу»; | ||
- медаль «Честь. Слава. Держава» | - медаль «Честь. Слава. Держава»; | ||
- медаль «Незламним Героям російсько-української війни»; | - медаль «Незламним Героям російсько-української війни»; | ||
Поточна версія на 10:58, 27 травня 2025
Недоля Олексій Євгенійович
(16.11.1970 — 22.02.2024)
Позивний — «Папай»
Сержант, головний сержант 1-го взводу 1-ї роти 130-го окремого батальйону територіальної оборони.
Народився у місті Києві. Навчався у Ризькому морехідному училищі та Одеському інституті інженерів морського флоту. Працював приватним підприємцем.
Захоплювався вітрильним спортом, лижами, хокеєм, мотоспортом, полюванням і вільною боротьбою. Мав тонкий слух і гарний голос — завжди співав, даруючи оточенню тепло своєї душі.
Відзначався сильною волею, рішучістю та непохитною цілеспрямованістю.
Був природженим лідером, якого поважали й за яким ішли.
Його серце належало великій, люблячій родині та п’ятьом дітям.
Поруч із ним завжди було багато друзів — його щирість і надійність притягували людей.
Життєві принципи: справедливість і боротьба за вільну Україну.
Життєва позиція: людина слова й діла.
Бойовий шлях Олексія був довгим і важким, проте сповненим мужності та відданості Україні.
Він пройшов через численні гарячі точки нашої держави: Київ (аеропорт «Жуляни»), Ірпінь, Харків та населені пункти Харківської області — Карасівка, Прудянка, Питомник, Руська Лозова, Алісівка, Тернова, Різникове. Далі — Сіверськ, Білогорівка (Луганська область), Бахмут, Часів Яр, Борова, Макіївка, Іванівське (Донецька область).
Місце загибелі: село Іванівське, Бахмутський район, Донецька область.
Місце поховання: місто Київ, Лісове кладовище.
Нагороди:
- орден «За мужність» III ступеня;
- медаль «За військову службу»;
- медаль «Честь. Слава. Держава»;
- медаль «Незламним Героям російсько-української війни»;
- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»;
- нагрудний знак "Щит сил територіальної оборони ЗСУ".
Вічна пам’ять Герою!