Іванов Руслан Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bashanova (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Іванов Руслан Васильович.jpg|міні]]


26.08.1990 - 12.04.2023
[[Файл:Іванов Руслан Васильович 2.jpg|міні]]


=== 26.08.1990 - 12.04.2023 ===
Позивний: "Булат"
Позивний: "Булат"



Поточна версія на 12:17, 9 жовтня 2025

26.08.1990 - 12.04.2023

Позивний: "Булат"

Звання: Лейтенант

Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Народився Руслан 26 серпня 1990 року у місті Києві, з 1994 року проживав у Дарницькому районі. Навчався у 315 гімназії, та 62 школі.

Пройшов військову службу в Управлінні державної охорони України. В УДОУ за 10 років служби приймав участь у змаганнях з рукопашного бою, отримував багато відзнак. З дитинства та протягом всього життя займався спортом.

Закінчив Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.

У 2014 році став на захист міста Слов’янськ, отримав статус учасника бойових дій, та ветерана війни. З початком повномасштабного вторгнення боронив столицю з напрямку Броварів. 22 лютого 2023 року вступив до лав Збройних Сил України, у ГУР обіймав посаду офіцера групи четвертої служби. 12 квітня 2023 року у ході виконання бойового завдання Руслан отримав поранення в ногу, і не зміг залишити своїх побратимів, але невдовзі отримав осколкове вогнепальне, наскрізне поранення голови, в селищі Хромове, Бахмутського району, Донецької області, яке й стало для нього фатальним.

«Булат» - зразок справжнього українця, патріота, побратима, друга, він був мужнім воїном, людиною слова, слугував прикладом незламності та міцності духу, яким і має бути справжній чоловік.

Похований Захисник на Лісовому кладовищі на Алеї Героїв.

Нагороджений:

- відзнакою Президента України «За учать в антитерористичній операції»;

- нагрудним знаком «Ветерана війни – учасник бойових дій»;

- відзнакою УДО України «За мужність»;

- орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно);

- медаллю «Честь. Слава. Держава» (посмертно).

Вічна слава Герою!