Собків Роман Васильович

08.04.1989 - 12.03.2022

Позивний: «Пума»

український військовослужбовець, майор Національної гвардії України, командир 3-ї бойової групи спеціального призначення (водолазної) ОЗСП «Омега», Герой України (2022, посмертно).

Підрозділ спецпідрозділ НГУ "Омега"

Роман Собків народився 8 квітня 1989 року в селі Малих Дідушичах, нині Стрийської громади Стрийського району Львівської області України.

Закінчив Великодідушицьку опорну СЗОШ І-ІІІ ст. та Стрийське ВПУ №8.

2007 року призваний на строкову службу до внутрішніх військ МВС України.

2008 року став курсантом, а 2012 року — закінчив Академію внутрішніх військ МВС України за спеціальністю «Автомобільний транспорт».

Чотири роки прослужив у танковому підрозділі 4-й бригаді оперативного призначення НГУ імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. Понад рік з цього часу перебував у бойових відрядженнях на Донбасі.

З лютого по квітень 2017 року особовий склад під керівництвом майора Собківа виконував службово-бойові завдання на взводному опорному пункті в Бахмутському районі Донецької області, де здійснював прикриття позицій ротної тактичної групи та недопущення диверсійно-розвідувальних груп на територію, підконтрольну Україні.

З грудня 2017 року до березня 2018 брав активну участь у виконанні службово-бойових завдань з охорони та оборони визначених об’єктів в Донецькій області, боротьбі з незаконними збройними формуваннями.

У серпні 2021 року був переведений до ОЗСП «Омега» Північного ОТО НГУ.

Закінчив Харківську Академію внутрішніх військ.

Мав відмінні організаторські якості, був командиром, якого поважали і прислухались. До вступу до спецпідрозділу "Омега"; був командиром єдиного танкового батальйону в НГУ в/ч 3018. На чолі батальйону проводив успішні операції по усуненню ворога на Сході нашої країни починаючи з 2015 р. Бойовий офіцер, на якого рівнялися. Дуже любив спорт, вів активний спосіб життя.

Загинув, захищаючи підступи до Києва в с.Гута-Межегірська, коли російські фашисти перетнули р. Ірпінь і хотіли захопити Вишгород. Роман на чолі свого підрозділу дали бій, в ході котрого отримав поранення, несумісні із життям.

У Героя залишилась дружина, донечка і батьки.

Нагороджений багатьма відзнаками і медалями, серед них Герой України (посмертно).

звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присяз

Вічна пам’ять Герою!