Пасхалін Юрій Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: міні Юрій Олександрович Пасхалін (нар. 18 січня 1984, с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область, УРСР — пом. 19 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Убитий біля Майдану Незалежності, боєць Небесної Сотні. Герой України. Закі...)
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Paskhalin.jpg|міні]]
[[Файл:Paskhalin.jpg|thumb|left|Пасхалін Юрій Олександрович]]
Юрій Олександрович Пасхалін (нар. 18 січня 1984, с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область, УРСР пом. 19 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Убитий біля Майдану Незалежності, боєць Небесної Сотні. Герой України.
Юрій Олександрович Пасхалін (нар. 18 січня 1984, с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область, УРСР - пом. 19 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Убитий біля Майдану Незалежності, боєць Небесної Сотні. Герой України.
Закінчив загальноосвітню школу № 11 у м. Сміла. Був вихованцем Школи олімпійського резерву в Харкові, займався штангою.
Закінчив загальноосвітню школу № 11 у м. Сміла. Був вихованцем Школи олімпійського резерву в Харкові, займався штангою.
В останні роки проживав у Києві, працював на приватному підприємстві комірником. Разом з колегами по роботі ходив на Майдан.
В останні роки проживав у Києві, працював на приватному підприємстві комірником. Разом з колегами по роботі ходив на Майдан.
18 лютого вдень був на Майдані, а потім повернувся додому. Почувши по телевізору, що Майдан намагаються розігнати силою, а проти людей масово застосували вогнепальну зброю знову вирушив на барикади.
18 лютого вдень був на Майдані, а потім повернувся додому. Почувши по телевізору, що Майдан намагаються розігнати силою, а проти людей масово застосували вогнепальну зброю - знову вирушив на барикади.
Розстріляний автоматною чергою в спину 19 лютого отримав три вогнепальні і пневматичне поранення. Пораненого Юрія занесли до пункту медичної допомоги, обладнаного на першому поверсі Будинку профспілок на Майдані Незалежності, проте будівлю підпалили. Поранених майданівці намагалися евакуювати, серед тих, кого встигли винести з палаючої будівлі, був і Юрій — «швидка» перевезла його до 18-ї Київської лікарні та врятувати не вдалося.
<br>
Похований у рідному селі. На похоронах було декілька сотень людей. Після прощального слова священика і друзів загиблого прозвучала сальва на його честь залп із двох мисливських рушниць та ґвинтівки й пістолета, які зазвичай застосовуються історичними реконструкторами під час імітації відтворення справжнього бою.
Розстріляний автоматною чергою в спину 19 лютого - отримав три вогнепальні і пневматичне поранення. Пораненого Юрія занесли до пункту медичної допомоги, обладнаного на першому поверсі Будинку профспілок на Майдані Незалежності, проте будівлю підпалили. Поранених майданівці намагалися евакуювати, серед тих, кого встигли винести з палаючої будівлі, був і Юрій — «швидка» перевезла його до 18-ї Київської лікарні та врятувати не вдалося.
<br>
Похований у рідному селі. На похоронах було декілька сотень людей. Після прощального слова священика і друзів загиблого прозвучала сальва на його честь - залп із двох мисливських рушниць та ґвинтівки й пістолета, які зазвичай застосовуються історичними реконструкторами під час імітації відтворення справжнього бою.
Залишилась мати, четверо братів і сестер, дружина і 7-річний син.
Залишилась мати, четверо братів і сестер, дружина і 7-річний син.
Нагороди:
Нагороди:
Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[4]
<br>
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[5]
Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності
<br>
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)

Поточна версія на 08:46, 22 серпня 2022

Пасхалін Юрій Олександрович

Юрій Олександрович Пасхалін (нар. 18 січня 1984, с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область, УРСР - пом. 19 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Убитий біля Майдану Незалежності, боєць Небесної Сотні. Герой України. Закінчив загальноосвітню школу № 11 у м. Сміла. Був вихованцем Школи олімпійського резерву в Харкові, займався штангою. В останні роки проживав у Києві, працював на приватному підприємстві комірником. Разом з колегами по роботі ходив на Майдан. 18 лютого вдень був на Майдані, а потім повернувся додому. Почувши по телевізору, що Майдан намагаються розігнати силою, а проти людей масово застосували вогнепальну зброю - знову вирушив на барикади.
Розстріляний автоматною чергою в спину 19 лютого - отримав три вогнепальні і пневматичне поранення. Пораненого Юрія занесли до пункту медичної допомоги, обладнаного на першому поверсі Будинку профспілок на Майдані Незалежності, проте будівлю підпалили. Поранених майданівці намагалися евакуювати, серед тих, кого встигли винести з палаючої будівлі, був і Юрій — «швидка» перевезла його до 18-ї Київської лікарні та врятувати не вдалося.
Похований у рідному селі. На похоронах було декілька сотень людей. Після прощального слова священика і друзів загиблого прозвучала сальва на його честь - залп із двох мисливських рушниць та ґвинтівки й пістолета, які зазвичай застосовуються історичними реконструкторами під час імітації відтворення справжнього бою. Залишилась мати, четверо братів і сестер, дружина і 7-річний син. Нагороди:
Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)