Вєрємєєнко Анатолій Степанович: відмінності між версіями
(Створена сторінка: Вєрємєєнко Анатолій Степанович позивний "Їжак" 20.12.1970-24.11.2022 місце народження с. Кинашівка, Чернігівська обол. місце загибелі Запоріжська обл звання Старший сержант посада Срілець, підрозділ Розвідка України. 24 листопада 2022 року під час виконання б...) |
Немає опису редагування |
||
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Anatoly Stepanovych Veryemeenko.jpg|міні]] | |||
позивний "Їжак" | позивний "Їжак" | ||
20.12.1970-24.11.2022 | 20.12.1970 - 24.11.2022 | ||
місце народження с. Кинашівка, Чернігівська | місце народження с. Кинашівка, Чернігівська обл. | ||
місце загибелі Запоріжська обл | місце загибелі Запоріжська обл | ||
звання Старший сержант | звання: Старший сержант | ||
посада | посада: Срілец | ||
24 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання загинув Вєрємєєнко Анатолій Степанович. Смерть застала його на полі бою у віці 51 року. Страшна війна без жалю забрала життя ще одного нашого Героя – захисника, мужнього бійця та земляка, який боронив українську землю від російського окупанта. Анатолій Степанович, з першого дня стояв на захисті своєї країни, віддано боровся з російськими окупантами та вірив у перемогу. Анатолій | підрозділ: Розвідка України. | ||
24 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання загинув Вєрємєєнко Анатолій Степанович. Смерть застала його на полі бою у віці 51 року. Страшна війна без жалю забрала життя ще одного нашого Героя – захисника, мужнього бійця та земляка, який боронив українську землю від російського окупанта. Анатолій Степанович, з першого дня стояв на захисті своєї країни, віддано боровся з російськими окупантами та вірив у перемогу. Анатолій віддав своє життя за Україну, за її незалежність та територіальну цілісність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про Воїна стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. У Анатолія Степановича залишилась дружина і двоє дітей. | |||
Вічна пам’ять Герою! | Вічна пам’ять Герою! | ||
Поточна версія на 10:33, 5 червня 2024
позивний "Їжак"
20.12.1970 - 24.11.2022
місце народження с. Кинашівка, Чернігівська обл.
місце загибелі Запоріжська обл
звання: Старший сержант
посада: Срілец
підрозділ: Розвідка України.
24 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання загинув Вєрємєєнко Анатолій Степанович. Смерть застала його на полі бою у віці 51 року. Страшна війна без жалю забрала життя ще одного нашого Героя – захисника, мужнього бійця та земляка, який боронив українську землю від російського окупанта. Анатолій Степанович, з першого дня стояв на захисті своєї країни, віддано боровся з російськими окупантами та вірив у перемогу. Анатолій віддав своє життя за Україну, за її незалежність та територіальну цілісність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про Воїна стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. У Анатолія Степановича залишилась дружина і двоє дітей.
Вічна пам’ять Герою!