Черняк Юрій Олександрович: відмінності між версіями
Pedenko (обговорення | внесок) Створена сторінка: Черняк Юрій Олександрович Солдат, стрілець-санітар десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти. 23.11.1971-06.08.2022 Зник безвісті на взводному опорному пункті противника під час його знищення та проведення зачистки в районі північної околиці н.п. Д... |
Wiki (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Черняк Юрій Олександрович | [[Файл:Черняк Юрій Олександрович.jpg|міні]] | ||
=== 23.11.1971 - 06.08.2022 === | |||
Солдат, стрілець-санітар десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти. | Солдат, стрілець-санітар десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти. | ||
Зник безвісті на взводному опорному пункті противника під час його знищення та проведення зачистки в районі північної околиці н.п. Долина, ліс "Малий Дуб". | |||
Юрій Черняк народився в Києві в 1971 році, закінчив загальноосвітню школу №144 та економічний університет, з 1999 року проживав у мікрорайоні Позняки Дарницького району. | Юрій Черняк народився в Києві в 1971 році, закінчив загальноосвітню школу №144 та економічний університет, з 1999 року проживав у мікрорайоні Позняки Дарницького району. | ||
Поточна версія на 11:58, 9 жовтня 2025

23.11.1971 - 06.08.2022
Солдат, стрілець-санітар десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти.
Зник безвісті на взводному опорному пункті противника під час його знищення та проведення зачистки в районі північної околиці н.п. Долина, ліс "Малий Дуб".
Юрій Черняк народився в Києві в 1971 році, закінчив загальноосвітню школу №144 та економічний університет, з 1999 року проживав у мікрорайоні Позняки Дарницького району.
З юних років був активним і небайдужим до всього, що відбувалося у державі, був справжнім патріотом України, прекрасно знав історію. Брав участь у протесті проти останнього радянського параду, в Революції на граніті, Помаранчевій революції, був поранений на Революції гідності. З першого дня повномасштабного вторгнення прийшов до 126 батальйону ТрО, пізніше - в ДФТГ 25. З квітня перебував на передовій в Донецькій області в складі 95ДШБр, і навіть на війні не втомлювався розповідати побратимам історію визвольного руху, пояснювати важливість української мови для збереження України.
Юрій був турботливим сином, люблячим чоловіком і найкращим батьком, найнадійнішим другом, безкорисливим і безвідмовним. Мав хобі з дитинства - риболовля на хижака. Юрій обожнював спілкування і людей, мав дивовижну здібність притягувати й гуртувати навколо себе людей, його любили усі, навіть побіжно знайомі.
Загинув 6 серпня під час бою в селі Долина Донецької області. А на війні продовжує захищати Батьківщину його дорослий син.