Іванов Руслан Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
DeleteAcc (обговорення | внесок)
Створена сторінка: Іванов Руслан Васильович Позивний: "Булат" Звання: Лейтенант. 26.08.1990 -12.04.2023 По закінченню школи пішов служити в Управління Державної Охорони України. В 2014 році стояв на захисті Словʼянська. З дитинства займався спортом, протягом всього життя. В УДОУ з...
 
мНемає опису редагування
 
(Не показані 10 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Іванов Руслан Васильович


[[Файл:Іванов Руслан Васильович 2.jpg|міні]]
=== 26.08.1990 - 12.04.2023 ===
Позивний: "Булат"
Позивний: "Булат"


Звання: Лейтенант.
Звання: Лейтенант
 
Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
 
Народився Руслан 26 серпня 1990 року у місті Києві, з 1994 року проживав у Дарницькому районі. Навчався у 315 гімназії, та 62 школі.
 
Пройшов військову службу в Управлінні державної охорони України.
В УДОУ за 10 років служби приймав участь у змаганнях з рукопашного бою, отримував багато відзнак. З дитинства та протягом всього життя займався спортом.
 
Закінчив Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.
 
У 2014 році став на захист міста Слов’янськ, отримав статус учасника бойових дій, та ветерана війни.
З початком повномасштабного вторгнення боронив столицю з напрямку Броварів. 22 лютого 2023 року вступив до лав Збройних Сил України, у ГУР обіймав посаду офіцера групи четвертої служби. 12 квітня 2023 року у ході виконання бойового завдання Руслан отримав поранення в ногу, і  не зміг залишити своїх побратимів, але невдовзі отримав осколкове вогнепальне, наскрізне поранення голови, в селищі Хромове, Бахмутського району, Донецької області, яке й стало для нього фатальним.
 
«Булат» - зразок справжнього українця, патріота, побратима, друга, він був мужнім воїном, людиною слова, слугував прикладом незламності та міцності духу, яким і має бути справжній чоловік.
 
Похований Захисник на Лісовому кладовищі на Алеї Героїв.
 
Нагороджений:
 
- відзнакою Президента України «За учать в антитерористичній операції»;


26.08.1990 -12.04.2023
- нагрудним знаком «Ветерана війни – учасник бойових дій»;


По закінченню школи пішов служити в Управління Державної Охорони України. В 2014 році стояв на захисті Словʼянська. З дитинства займався спортом, протягом всього життя. В УДОУ за 10 років служби приймав участь у змаганнях з рукопашного бою, отримував багато відзнак. З початку повномасштабного вторгнення боронив напрямок Броварів.
- відзнакою УДО України «За мужність»;


12 квітня 2023 року отримав поранення в ногу, його побратими казали йому здавати назад, але він був такою людиною ,що не міг їх залишити, але осколкове вогнепальне, наскрізне поранення голови, у ході виконання бойового завдання в селищі Хромове, Бахмутському районі, Донецької області, все ж забрало його життя. Похований Руслан на Лісовому кладовищі, в місті Києві, на алеї Героїв.
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно);


Нагороди:
- медаллю «Честь. Слава. Держава» (посмертно).


Відзнака Президента України «За учать в антитерористичній операції»;
Вічна слава Герою!
Відзнака «Ветерана війни»;
Відзнака відомча УДО України «За мужність»;
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
[[Файл:Ruslan Vasylovich Ivanov.png|міні]]

Поточна версія на 12:17, 9 жовтня 2025

26.08.1990 - 12.04.2023

Позивний: "Булат"

Звання: Лейтенант

Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Народився Руслан 26 серпня 1990 року у місті Києві, з 1994 року проживав у Дарницькому районі. Навчався у 315 гімназії, та 62 школі.

Пройшов військову службу в Управлінні державної охорони України. В УДОУ за 10 років служби приймав участь у змаганнях з рукопашного бою, отримував багато відзнак. З дитинства та протягом всього життя займався спортом.

Закінчив Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.

У 2014 році став на захист міста Слов’янськ, отримав статус учасника бойових дій, та ветерана війни. З початком повномасштабного вторгнення боронив столицю з напрямку Броварів. 22 лютого 2023 року вступив до лав Збройних Сил України, у ГУР обіймав посаду офіцера групи четвертої служби. 12 квітня 2023 року у ході виконання бойового завдання Руслан отримав поранення в ногу, і не зміг залишити своїх побратимів, але невдовзі отримав осколкове вогнепальне, наскрізне поранення голови, в селищі Хромове, Бахмутського району, Донецької області, яке й стало для нього фатальним.

«Булат» - зразок справжнього українця, патріота, побратима, друга, він був мужнім воїном, людиною слова, слугував прикладом незламності та міцності духу, яким і має бути справжній чоловік.

Похований Захисник на Лісовому кладовищі на Алеї Героїв.

Нагороджений:

- відзнакою Президента України «За учать в антитерористичній операції»;

- нагрудним знаком «Ветерана війни – учасник бойових дій»;

- відзнакою УДО України «За мужність»;

- орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно);

- медаллю «Честь. Слава. Держава» (посмертно).

Вічна слава Герою!