Притика Дмитро Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: Притика Дмитро Миколайович 18.12.1971- 02.04.2023 Солдат, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти. Помер в місті Києві. міні)
 
Немає опису редагування
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Притика Дмитро Миколайович
[[Файл:Dmytro Mykolayovych Prytika.jpg|міні]]


18.12.1971- 02.04.2023
18.12.1971- 02.04.2023


Солдат, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти.
Позивний: «Хвиля»
 
Звання: Солдат, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти.
 
Навчався: Київський політехнічний інститут по спеціальності «Спеціалізовані комп’ютерні системи», інженер – системотехнік.


Помер в місті Києві.
Працював за фахом.


[[Файл:Dmytro Mykolayovych Prytika.jpg|міні]]
Його життєві цінності: «Честь і обов’язок; хто, якщо не я; живи своїм розумом; будь там, де ти потрібен»
 
Патріот України з дитячих років. Був спокійним, врівноваженим, вдумливим
 
24 лютого 2022 року добровільно з’явився до військкомату і був мобілізований. Служив стрільцем – снайпером 5 роти 126 батальйону 112 окремої бригади тероборони. Учасник бойових дій у Донецькій області: Краматорський район смт Новоселівка; Слов’янський район с Пришиб; Бахмутський район с. Григорівка.
 
Пройшов курс підготовки операторів БПЛА. За час військової служби зарекомендував себе виключно позитивно. Командири та побратими поважали його як «безвідмовного, стратегічно-розумного, найввічливішого, найдобрішого, готового до всіх викликів війни бойового товариша. Проявив мужність, героїзм, стійкість рішучість і до останнього залишився вірним Військовій Присязі й українському народові».
 
Помер в місті Києві 02 квітня 2023 року в результаті нещасного випадку.
 
Похований на Алеї Слави Лісового кладовища міста Києва.
 
Нагороджений:
 
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»;
 
- Нагрудний знак «Ветеран війни».
 
СЛАВА ГЕРОЮ!

Поточна версія на 12:31, 19 грудня 2024

Dmytro Mykolayovych Prytika.jpg

18.12.1971- 02.04.2023

Позивний: «Хвиля»

Звання: Солдат, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти.

Навчався: Київський політехнічний інститут по спеціальності «Спеціалізовані комп’ютерні системи», інженер – системотехнік.

Працював за фахом.

Його життєві цінності: «Честь і обов’язок; хто, якщо не я; живи своїм розумом; будь там, де ти потрібен»

Патріот України з дитячих років. Був спокійним, врівноваженим, вдумливим

24 лютого 2022 року добровільно з’явився до військкомату і був мобілізований. Служив стрільцем – снайпером 5 роти 126 батальйону 112 окремої бригади тероборони. Учасник бойових дій у Донецькій області: Краматорський район смт Новоселівка; Слов’янський район с Пришиб; Бахмутський район с. Григорівка.

Пройшов курс підготовки операторів БПЛА. За час військової служби зарекомендував себе виключно позитивно. Командири та побратими поважали його як «безвідмовного, стратегічно-розумного, найввічливішого, найдобрішого, готового до всіх викликів війни бойового товариша. Проявив мужність, героїзм, стійкість рішучість і до останнього залишився вірним Військовій Присязі й українському народові».

Помер в місті Києві 02 квітня 2023 року в результаті нещасного випадку.

Похований на Алеї Слави Лісового кладовища міста Києва.

Нагороджений:

- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»;

- Нагрудний знак «Ветеран війни».

СЛАВА ГЕРОЮ!