Горбенко Олексій Вікторович: відмінності між версіями

Поточна версія на 10:35, 9 травня 2025

Горбенко Олексій Вікторович

12.10.1982-09.06.2022

Стрілець-снайпер Збройних Сил України

Народився у 1982 році. З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації вступив до лав Збройних Сил України. Брав участь в обороні міста Києва, згодом був направлений до зони активних бойових дій на сході України.

Загинув 09.06.2022 поблизу населеного пункту Камишуваха Луганської області, виконуючи бойове завдання та захищаючи державний суверенітет України.

Був щиро відданий своїй родині. З дитинства і до останніх днів життя залишався надійною опорою для близьких.

У мирний час Олексій захоплювався спортом — особливо футболом, активно займався пішим туризмом, подорожував як Україною, так і Європою.

У нього було особливе ставлення до природи: він цінував тишу лісу, простір гір, безмежжя моря. Активний спосіб життя був для нього джерелом натхнення, внутрішнього балансу та радості.

Похований із військовими почестями на Байковому кладовищі в місті Києві.

Вічна пам’ять Герою!

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+[[Файл:Горбенко Олексій Вікторович.jpg|200px|thumb|left|Горбенко Олексій Вікторович]]
 .10.1982-09.06.2022
-Український стрілець-снайпер Олексій Горбенко, 1982 р.н. загинув, захищаючи нас з вами від російської орди в Камишувасі Луганської області 09.06.2022.
+Стрілець-снайпер Збройних Сил України
-Найкраще про нашого Героя розкажуть його близькі і рідні. Саме таким вони знали Олексія і хочуть, щоб саме таким його пам'ятали і всі ми.
-Льоша був хорошим сином для своїх батьків (нажаль вже покійних).
+Народився у 1982 році. З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації вступив до лав Збройних Сил України. Брав участь в обороні міста Києва, згодом був направлений до зони активних бойових дій на сході України.
-Льоша був люблячим братом для своєї рідної сестрички Оксани. Він її любив найбільше у своєму житті! Завжди захищав її, підтримував, допомагав їй у всьому. Навіть, коли вона вийшла заміж і стала мамою. Льоша допомагав її сім’ї.
-А як він любив свого рідного племінника Даню! Даня був для Льоши ніби рідний син.
+Загинув 09.06.2022 поблизу населеного пункту Камишуваха Луганської області, виконуючи бойове завдання та захищаючи державний суверенітет України.
-Люблячи і тепло Льоша ставився до своїх двоюрідних брата, сестри, племінниць, тьоть і дядь.
-Також Льоша був дуже гарним хрещеним і кумом. Він ніколи не забував за своїх похресників.
+Був щиро відданий своїй родині. З дитинства і до останніх днів життя залишався надійною опорою для близьких.
-А яким Льоша був другом!
-Він був справжньою душею компанії. На нього можна було покластись в скрутну хвилину; він, якщо до нього звертались, допомагав всім чим міг.
+У мирний час Олексій захоплювався спортом — особливо футболом, активно займався пішим туризмом, подорожував як Україною, так і Європою.
-Льоша весь час був веселим, жартівливим, від нього завжди віяло позитивом.
-Були ще речі без яких Льоша не уявляв свого життя. Це – футбол, туризм, море, подорожі по Європі та Україні.
+У нього було особливе ставлення до природи: він цінував тишу лісу, простір гір, безмежжя моря. Активний спосіб життя був для нього джерелом натхнення, внутрішнього балансу та радості.
-Льоша дуже любив Україну!
-І, коли почалася повномасштабна війна, він, на третій день цієї війни, пішов захищати наш Київ, нашу Україну, всіх нас з вами.
+Похований із військовими почестями на Байковому кладовищі в місті Києві.
-Похований на Байковому кладовищі.
 Вічна пам’ять Герою!

Горбенко Олексій Вікторович: відмінності між версіями

Поточна версія на 10:35, 9 травня 2025

Навігаційне меню

Пошук