Зайцев Іван Володимирович: відмінності між версіями
Wiki (обговорення | внесок) Створена сторінка: міні Солдат, номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальону. 1985-26.11.2022 26.11.2022 загинув під час штурмових дій противника з підтримкою артилерії зі сторони збройних сил р... |
Wiki (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| (Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Зайцев.jpg|міні]] | [[Файл:Зайцев.jpg|міні|448x448пкс]] | ||
=== 18.05.1985 - 26.11.2022 === | |||
Солдат, номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальону. | Солдат, номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальону. | ||
Народився у Києві. Тут виріс, здобув освіту. Працював в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку одного зі столичних районів. Друзі та колеги пригадують його щирим, веселим, добрим і відповідальним. | |||
Добрий однокласник, відважна людина, гарний, розумний, красивий хлопець, люблячий син і вірний товариш. | |||
Проживав на вул. Ревуцького, | Проживав на вул. Ревуцького. | ||
Під час повномасштабного вторгнення окупантів Іван залишив усе і пішов на війну. Він понад усе хотів жити у мирній країні, тому без вагань взяв до рук зброю та у лавах Збройних Сил України вирушив на передову. | |||
Проходив службу 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальону. | Проходив службу 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальону. | ||
26.11.2022 загинув під час штурмових дій противника з підтримкою артилерії зі сторони збройних сил російської федерації в районі н.п. Костянтинівка, Донецької обл | |||
захищаючи незалежність і територіальну цілісність України. | |||
Нагороджений: | |||
Орден «За мужність» III ступеня | |||
Вічна слава Герою! | Вічна слава Герою! | ||
Поточна версія на 10:16, 15 жовтня 2025
18.05.1985 - 26.11.2022
Солдат, номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальону.
Народився у Києві. Тут виріс, здобув освіту. Працював в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку одного зі столичних районів. Друзі та колеги пригадують його щирим, веселим, добрим і відповідальним.
Добрий однокласник, відважна людина, гарний, розумний, красивий хлопець, люблячий син і вірний товариш.
Проживав на вул. Ревуцького.
Під час повномасштабного вторгнення окупантів Іван залишив усе і пішов на війну. Він понад усе хотів жити у мирній країні, тому без вагань взяв до рук зброю та у лавах Збройних Сил України вирушив на передову.
Проходив службу 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальону.
26.11.2022 загинув під час штурмових дій противника з підтримкою артилерії зі сторони збройних сил російської федерації в районі н.п. Костянтинівка, Донецької обл захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
Нагороджений:
Орден «За мужність» III ступеня
Вічна слава Герою!