Частоколян Дмитро Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Створена сторінка: міні 30.05.1983-29.08.2023 Позитивний "Писарь" Народився 30.05.1983 році. Навчався в школі №127 Дарницького району та Навчався в Національному Аграрному Університеті. Служив молодшим лейтенантом, командиром взводу вогневої підтримки 1 роти мор...
 
мНемає опису редагування
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Частоколян.jpg|міні]]
[[Файл:Частоколян.jpg|міні]]
30.05.1983-29.08.2023


Позитивний "Писарь"
=== 30.05.1983 - 29.08.2023 ===
Позитивний: "Писарь"


Народився 30.05.1983 році. Навчався в школі №127 Дарницького району та Навчався в Національному Аграрному Університеті.
Народився 30.05.1983 році. Навчався в школі №127 Дарницького району та Навчався в Національному Аграрному Університеті.
Рядок 8: Рядок 8:
Служив молодшим лейтенантом, командиром взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти в/ч А4635.  
Служив молодшим лейтенантом, командиром взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти в/ч А4635.  


Загинув 29.08.2023 під час бойового зіткнення з силами противника біля населеного пункту Шахтарське, Донецької області.
Народився Дмитро 30 травня 1983 року в Києві, де і проживав до 2007року.
 
Навчався у середній школі №127 Дарницького району міста Києва. Після її закінчення вступив до Національного аграрного університету, де здобув дві вищі освіти: агрономічну (аграрний факультет, спеціальність «Агрономія») та економічну (факультет економіки підприємства, спеціальність «Економіка»).
 
Захоплювався картингом, брав участь у змаганнях Автомобільної федерації України.
 
З 2007 року оселився в селі Іванковичі й приймав активну участь в житті громади.
 
Із лютого 2022 року став до лав Територіальної оборони, де обіймав посаду заступника командира на блокпості «Сади» с. Іванковичі Феодосіївської громади.
 
У грудні 2022 року вступив до лав Збройних Сил України. Проходив службу у військовій частині А4635 у складі 505-го батальйону морської піхоти 37-ї окремої бригади морської піхоти. Обіймав посаду командира взводу вогневої підтримки 1-ї роти, мав звання молодшого лейтенанта.
 
29 серпня 2023 року Дмитро Частоколян загинув у бою з російськими військами під час бойового зіткнення в районі населеного пункту Шахтарське, Донецька область.
 
Друзі, побратими та колеги згадують Дмитра як відповідального, фахового військового, патріота, надійного друга і людину з активною громадянською позицією.
 
Його життя стало прикладом честі, вірності та самопожертви заради України.  
 
Вічна пам’ять і вічна слава Герою!

Поточна версія на 07:36, 14 жовтня 2025

30.05.1983 - 29.08.2023

Позитивний: "Писарь"

Народився 30.05.1983 році. Навчався в школі №127 Дарницького району та Навчався в Національному Аграрному Університеті.

Служив молодшим лейтенантом, командиром взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти в/ч А4635.

Народився Дмитро 30 травня 1983 року в Києві, де і проживав до 2007року.

Навчався у середній школі №127 Дарницького району міста Києва. Після її закінчення вступив до Національного аграрного університету, де здобув дві вищі освіти: агрономічну (аграрний факультет, спеціальність «Агрономія») та економічну (факультет економіки підприємства, спеціальність «Економіка»).

Захоплювався картингом, брав участь у змаганнях Автомобільної федерації України.

З 2007 року оселився в селі Іванковичі й приймав активну участь в житті громади.

Із лютого 2022 року став до лав Територіальної оборони, де обіймав посаду заступника командира на блокпості «Сади» с. Іванковичі Феодосіївської громади.

У грудні 2022 року вступив до лав Збройних Сил України. Проходив службу у військовій частині А4635 у складі 505-го батальйону морської піхоти 37-ї окремої бригади морської піхоти. Обіймав посаду командира взводу вогневої підтримки 1-ї роти, мав звання молодшого лейтенанта.

29 серпня 2023 року Дмитро Частоколян загинув у бою з російськими військами під час бойового зіткнення в районі населеного пункту Шахтарське, Донецька область.

Друзі, побратими та колеги згадують Дмитра як відповідального, фахового військового, патріота, надійного друга і людину з активною громадянською позицією.

Його життя стало прикладом честі, вірності та самопожертви заради України.

Вічна пам’ять і вічна слава Герою!