Любічев Володимир Володимирович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Wikipol (обговорення | внесок) (Створена сторінка: 30.11.1974-24.03.2022 Володимир був дуже веселим та любив спілкування. Навчався в школі 189 міста Києва. Влітку обожнював відпочивати на дачі біля села Гореничі. Після школи вступив до Київського вищого танкового інженерного училища. Після звільнення від строк...) |
Немає опису редагування |
||
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
30.11.1974-24.03.2022 | [[Файл:Любічев Володимир Володимирович.jpg|200px|thumb|left|Любічев Володимир Володимирович]] | ||
30.11.1974 - 24.03.2022 | |||
Володимир був дуже веселим та любив спілкування. Навчався в школі Деснянського району 189 міста Києва. Влітку обожнював відпочивати на дачі біля села Гореничі. Після школи вступив до Київського вищого танкового інженерного училища. Після звільнення від строкового перебування в лавах Української армії, пішов працювати в Укртелеком. | |||
У Володимира залишилися дружина та двоє діток – Світлана та В’ячеслав. Воювати з рашистами пішов за власним бажанням. | У Володимира залишилися дружина та двоє діток – Світлана та В’ячеслав. Воювати з рашистами пішов за власним бажанням. | ||
Похований на Лісовому кладовищі. | Похований на Лісовому кладовищі м. Києва | ||
Вічна пам’ять Герою! | Вічна пам’ять Герою! | ||
Поточна версія на 12:50, 5 червня 2024
30.11.1974 - 24.03.2022
Володимир був дуже веселим та любив спілкування. Навчався в школі Деснянського району 189 міста Києва. Влітку обожнював відпочивати на дачі біля села Гореничі. Після школи вступив до Київського вищого танкового інженерного училища. Після звільнення від строкового перебування в лавах Української армії, пішов працювати в Укртелеком.
У Володимира залишилися дружина та двоє діток – Світлана та В’ячеслав. Воювати з рашистами пішов за власним бажанням. Похований на Лісовому кладовищі м. Києва
Вічна пам’ять Герою!