Кернер Євген Віталійович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Кернер Євген Віталійович.jpg|міні|Кернер Євген Віталійович]] | [[Файл:Кернер Євген Віталійович.jpg|міні|Кернер Євген Віталійович]] | ||
Солдат | |||
Помічник гранатометника | |||
2 батальйон оперативного призначення в/ч 3027 | |||
Позивний: "Оболонь" | Позивний: "Оболонь" | ||
Рядок 6: | Рядок 10: | ||
08.01.1995 - 02.11.2022 | 08.01.1995 - 02.11.2022 | ||
Після закінчення технікуму, | Герой змалечку був добрим, відкритим, благородним та непосидючим. Після закінчення технікуму, Євгеній пішов в армію, чого дуже хотів, він горів цим і з нетерпінням чекав, згодом вирішив підписати контракт з Національною гвардією України, в 2014 році він вистояв Майдан на захист людей та справедливості. | ||
Хоробро захищав свою Батьківщину. Через декілька років, вирішив піти спробувати себе в поліції , але з часом він зрозумів що це йому не зовсім до душі. З початком Повномасштабного вторгнення Євген не вагаючись ні хвилини вирушив боронити свій рідний край. Він завжди казав, що кожна людина повинна пройти свій шлях гідно, залишивши значний слід в історії рідного краю та виконати своє призначення у житті. При виконанні однієї з поставлених задач головнокомандувачем, загинула більша частина його роти. Та його це не зупинило.Герой відважно рвався у бій на захист своєї країни та своїх рідних. Остання поїздка була в Бахмут Донецької області. | |||
Під час завдання товариш Євгена був ранений, і військовий намагався його тягнути, щоб врятувати життя побратимові та собі, але їх накрило мінометами.Євген загинув на 27 році свого життя. Він врятував свого побратима, але ціною свого життя. | |||
Євген загинув на 27 році свого життя м.Бахмут Донецька обл.. | |||
Місце поховання : м.Київ Берковецьке кладовище | |||
Нагороджений: | Нагороджений: | ||
- орденом «За мужність III ступеню» (посмертно). | - орденом «За мужність III ступеню» (посмертно). | ||
Вічна пам’ять Герою! | Вічна пам’ять Герою! |
Версія за 12:16, 11 червня 2024
Солдат
Помічник гранатометника 2 батальйон оперативного призначення в/ч 3027
Позивний: "Оболонь"
08.01.1995 - 02.11.2022
Герой змалечку був добрим, відкритим, благородним та непосидючим. Після закінчення технікуму, Євгеній пішов в армію, чого дуже хотів, він горів цим і з нетерпінням чекав, згодом вирішив підписати контракт з Національною гвардією України, в 2014 році він вистояв Майдан на захист людей та справедливості.
Хоробро захищав свою Батьківщину. Через декілька років, вирішив піти спробувати себе в поліції , але з часом він зрозумів що це йому не зовсім до душі. З початком Повномасштабного вторгнення Євген не вагаючись ні хвилини вирушив боронити свій рідний край. Він завжди казав, що кожна людина повинна пройти свій шлях гідно, залишивши значний слід в історії рідного краю та виконати своє призначення у житті. При виконанні однієї з поставлених задач головнокомандувачем, загинула більша частина його роти. Та його це не зупинило.Герой відважно рвався у бій на захист своєї країни та своїх рідних. Остання поїздка була в Бахмут Донецької області.
Під час завдання товариш Євгена був ранений, і військовий намагався його тягнути, щоб врятувати життя побратимові та собі, але їх накрило мінометами.Євген загинув на 27 році свого життя. Він врятував свого побратима, але ціною свого життя.
Євген загинув на 27 році свого життя м.Бахмут Донецька обл.. Місце поховання : м.Київ Берковецьке кладовище
Нагороджений:
- орденом «За мужність III ступеню» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою!