Бояршинов Олексій Петрович: відмінності між версіями
(Створена сторінка: міні|альт=Бояршинов Олексій Петрович|Бояршинов Олексій Петрович 18.08.1978 - 07.09.2023 Звання Старший сержант Посада Старший сержант мех.бад.взводПТРК водій Підрозділ 1-ша окрема танкова Сіверська бригада Збройних Сил...) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
18.08.1978 - 07.09.2023 | 18.08.1978 - 07.09.2023 | ||
Старший сержант | |||
Старший сержант мех.бад.взводПТРК водій | |||
1-ша окрема танкова Сіверська бригада Збройних Сил України в.ч.А 1815 | |||
Місце народження: Київ | Місце народження: Київ | ||
Рядок 16: | Рядок 18: | ||
З початком повномасштабного вторгнення на територію України захищав Батьківщину у складі збройних сил України.Спочатку служив у військовій частині в.чА3321 с.Гончарівське Чернігівської області. | З початком повномасштабного вторгнення на територію України захищав Батьківщину у складі збройних сил України.Спочатку служив у військовій частині в.чА3321 с.Гончарівське Чернігівської області. | ||
З 01.06.2023 році був переведений в.ч.1815 в 1- шу Окрему танкову Сіверську бригаду Донецької області. | З 01.06.2023 році був переведений в.ч.1815 в 1- шу Окрему танкову Сіверську бригаду Донецької області. | ||
Олексій був спражнім чоловіком.Мав золоті руки.Любив працювати з металом.Хобі робив дуже красиві речі з металу(мангали, мечі,табуретки)Це просто справжній,добрий і люблячий чоловік для сина та жінки. | |||
Мужній, сміливий, наполегливий ,допомагав завжди своїм побратимам так говорили побратими про Олексія. Командир пишався сміливістю Олексія він спражній Герой України і чоловік. | |||
Загинув | Загинув захищаючи суверенітет та незалежність України. | ||
Місце загибелі: Смт.Керамік Донецької області | |||
Місце поховання:Київ лісове кладовище | |||
Місце поховання |
Версія за 08:35, 15 серпня 2024
18.08.1978 - 07.09.2023
Старший сержант
Старший сержант мех.бад.взводПТРК водій
1-ша окрема танкова Сіверська бригада Збройних Сил України в.ч.А 1815
Місце народження: Київ
Навчався в загальноосвітній школі м.Києві 105. Отримав освіту в 1996 році в професійно - технічному училищі 9 місті Києві З 1996 року по 1998 році пройшов військову строку службу в Збройних силах України отримавши звання старшого сержанта. Одружився. Має люблячого сина та дружину. Останні рік перед війною працював ТОВ “ЕВОТЕК.УНК” апаратником виготовлення орієнтованої плівки. З початком повномасштабного вторгнення на територію України захищав Батьківщину у складі збройних сил України.Спочатку служив у військовій частині в.чА3321 с.Гончарівське Чернігівської області. З 01.06.2023 році був переведений в.ч.1815 в 1- шу Окрему танкову Сіверську бригаду Донецької області. Олексій був спражнім чоловіком.Мав золоті руки.Любив працювати з металом.Хобі робив дуже красиві речі з металу(мангали, мечі,табуретки)Це просто справжній,добрий і люблячий чоловік для сина та жінки. Мужній, сміливий, наполегливий ,допомагав завжди своїм побратимам так говорили побратими про Олексія. Командир пишався сміливістю Олексія він спражній Герой України і чоловік.
Загинув захищаючи суверенітет та незалежність України.
Місце загибелі: Смт.Керамік Донецької області
Місце поховання:Київ лісове кладовище