Щеголь Андрій Іванович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
3 березня 2022 року проходив службу в лавах ЗСУ. | 3 березня 2022 року проходив службу в лавах ЗСУ. | ||
10 лютого 2024 року вночі окупанти пішли на штурм наших позицій. Штурм був | 10 лютого 2024 року вночі окупанти пішли на штурм наших позицій. Штурм був піхотним, без застосування бронетехніки. Андрій перший хто почав давати бій противнику. Бій розпочався опівночі і тривав майже до обіду наступного дня. Майже всі спостережні пункти змогли відбитись, але 2 СП таки вдалось тимчасово захопити. На жаль, у бою герой отримав поранення не сумісні із життям. | ||
Андрій був комунікабельним, веселим, відповідальним - завжди готовим прийти на допомогу. | |||
Андрій був комунікабельним, веселим, відповідальним - завжди готовим | |||
прийти на допомогу. | |||
З близьких родичів у нього залишилися мама, вітчим, сестра. | З близьких родичів у нього залишилися мама, вітчим, сестра. |
Поточна версія на 10:06, 24 вересня 2024
20.08.1989 - 10.02.2024
Локі
Народився 20 серпня 1989 року у Деснянському районі м. Києва. У 2008 році закінчив спеціалізовану загальноосвітню школу Nº 314.
З 2013 року почав працювати в компанії «UkrDebt» на посаді фінансового консультанта. Потім отримав підвищення і став працювати рекрутером.
З 2017 року по 2021 рік працював на посаді senior recruitment specialist в компанії «Smart Solutions».
24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення росії на територію України - не зміг залишатись осторонь та вступив до лав захисників країни в А0222 (Президентська бригада), Коли війська окупанта відступили від Києва, вирішив надалі боронити рідну землю.
3 березня 2022 року проходив службу в лавах ЗСУ.
10 лютого 2024 року вночі окупанти пішли на штурм наших позицій. Штурм був піхотним, без застосування бронетехніки. Андрій перший хто почав давати бій противнику. Бій розпочався опівночі і тривав майже до обіду наступного дня. Майже всі спостережні пункти змогли відбитись, але 2 СП таки вдалось тимчасово захопити. На жаль, у бою герой отримав поранення не сумісні із життям.
Андрій був комунікабельним, веселим, відповідальним - завжди готовим прийти на допомогу.
З близьких родичів у нього залишилися мама, вітчим, сестра.
Похований на Лісовому кладовищі.
Вічна слава герою!