Чибінєєв Роман Вікторович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
(Створена сторінка: 04.06.1989 - 11.04.2019 Роман Чибінєєв ― десантник звитяжної 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, командував відділенням. До лав української армії вступив у 2016-му. Загинув на Приазов’ї у квітні 2019-го у бою з російськими загарбниками. Мав рідного брата Валерія Ч...) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
04.06.1989 - 11.04.2019 | 04.06.1989 - 11.04.2019 | ||
Роман Чибінєєв ― десантник звитяжної 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, командував відділенням. До лав української армії вступив у 2016-му. Загинув на Приазов’ї у квітні 2019-го у бою з російськими загарбниками. | Роман Чибінєєв ― десантник звитяжної 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, командував відділенням. До лав української армії вступив у 2016-му. | ||
Загинув на Приазов’ї у квітні 2019-го у бою з російськими загарбниками. | |||
Мав рідного брата Валерія Чибінєєва , який так само поліг на війні за свободу України. | Мав рідного брата Валерія Чибінєєва , який так само поліг на війні за свободу України. | ||
Брати родом з Бердянська. Зростали без батьків. Матір’ю для хлопців стала директорка школи-інтернату, де вони виховувались, а її син-військовий, надійний друг і брат, надихав та мотивував Романа й Валерія до навчання, розвитку й руху. Зрештою, вони теж обрали шлях Воїнів. | Брати родом з Бердянська. Зростали без батьків. Матір’ю для хлопців стала директорка школи-інтернату, де вони виховувались, а її син-військовий, надійний друг і брат, надихав та мотивував Романа й Валерія до навчання, розвитку й руху. Зрештою, вони теж обрали шлях Воїнів. | ||
Версія за 06:27, 8 жовтня 2024
04.06.1989 - 11.04.2019
Роман Чибінєєв ― десантник звитяжної 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, командував відділенням. До лав української армії вступив у 2016-му.
Загинув на Приазов’ї у квітні 2019-го у бою з російськими загарбниками.
Мав рідного брата Валерія Чибінєєва , який так само поліг на війні за свободу України.
Брати родом з Бердянська. Зростали без батьків. Матір’ю для хлопців стала директорка школи-інтернату, де вони виховувались, а її син-військовий, надійний друг і брат, надихав та мотивував Романа й Валерія до навчання, розвитку й руху. Зрештою, вони теж обрали шлях Воїнів.