Павліченко Іван Михайлович: відмінності між версіями
(Створена сторінка: міні Павліченко Іван Михайлович 08.01.1991 – 30.08.2024 Позивний: «ПАМЕЛА» Молодший сержант, бойовий медик взводу - стрілець 2 роти в/ч А7297, 131 об ТрО 112 обр ТрО Навчався: • У 2005 р. закінчив Спеціалізовану школу I-III ступенів...) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
У лютому 2024 року за свою відданість Державі отримав звання молодший сержант. | У лютому 2024 року за свою відданість Державі отримав звання молодший сержант. | ||
В травні 2024 року наказом командира 112 окремої бригади Сил ТРО Збройних сил України був переведений до 131 окремого батальйону та направлений під Куп’янський напрямок Харківської області. За час служби в 131 батальйоні Іван встиг зарекомендувати себе з найкращої чоловічої сторони (військового, медика, стрілка) та за ініціативою безпосередніх командирів були подані рапорти до представлення нагород «За мужність» та «За врятоване життя», які при житті так і не встиг отримати… | В травні 2024 року наказом командира 112 окремої бригади Сил ТРО Збройних сил України був переведений до 131 окремого батальйону та направлений під Куп’янський напрямок Харківської області. За час служби в 131 батальйоні Іван встиг зарекомендувати себе з найкращої чоловічої сторони (військового, медика, стрілка) та за ініціативою безпосередніх командирів були подані рапорти до представлення нагород «За мужність» та «За врятоване життя», які при житті так і не встиг отримати… | ||
Вічна пам’ять Герою! |
Поточна версія на 09:54, 18 листопада 2024
Павліченко Іван Михайлович
08.01.1991 – 30.08.2024
Позивний: «ПАМЕЛА»
Молодший сержант, бойовий медик взводу - стрілець 2 роти в/ч А7297, 131 об ТрО 112 обр ТрО
Навчався: • У 2005 р. закінчив Спеціалізовану школу I-III ступенів № 314 з поглибленим вивченням іноземної мови • У 2008 р. закінчив Вище професійне училище № 33 м. Києва і здобув професію кухара/кондитера • У 2013 р. закінчив Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»» і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Харчові технології та інженерія» та здобув кваліфікацію бакалавра з харчових технологій • У 2014 р. закінчив Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Харчові технології та інженерія» та здобув кваліфікацію інженера-технолога
Працював: • Після закінчення навчання працював в ресторанних комплексах • З 2018 року працював в одній з найбільших промислово-інвестиційній компанії ТОВ «Смарт – Холдинг»
Сімейний стан: • З 2014 року був одружений, а в 2015 році народилась донька Марія
Військовий шлях: З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, у лютому 2022 року добровільно разом з батьком взяв до рук зброю та став до лав 126 окремого батальйону 112 окремої бригади Сил ТРО Збройних сил України. На початку повномасштабного вторгнення стояв на обороні свого рідного міста Києва, а влітку 2022 року вже був на захисті села Пришиб Краматорського району Донецької області. Там же, один із перших звільняв місто Святогірськ. Далі 126 батальйон перекинули для підсилення лінії оборони в село Білогорівка Бахмутського району Донецької області. В 2023 році за власною ініціативою був переведений до 127 окремого батальйону 112 окремої бригади Сил ТРО Збройних сил України. Будучи під Покровським напрямком в надскладних умовах, почав практику з надання першої необхідної медичної допомоги пораненим в умовах бойових дій. Маючи вільний час на відновленні батальйону, завдяки досвідченим інструкторам з військової справи та тактичної медицини, закінчив курси Школи тактичної медицини при Міністерстві оборони та став кваліфікованим бойовим медиком взводу (ВОС-878). Дякуючи медику «Памела», його досвіду та мужності було збережено багато життів особового складу. 30.08.2024 року – Павліченко Іван Михайлович, при виконанні бойового завдання із евакуації тяжко поранених – героїчно загинув, отримавши несумісні з життям травми, поблизу населеного пункту Кислівка, Харківської області. На момент загибелі Павліченко Івану Михайловичу - було 33 роки. В нього залишилась дружина, дитина і багато нездійснених мрій…
Іван був бойовим медиком, який бігав по посадкам, не дивлячись ні на снайперів, ні на обстріли, тим самим спас чимало людей. Його вважали надзвичайно сміливим і відважним воїном – ПОТУЖНИМ ТОТЕМОМ СИЛИ для інших. Він завжди мав чітку життєву позицію, був патріотом своєї країни і вважав своїм чоловічим обов’язком захищати її територіальну цілісність. Чоловік з великим бойовим досвідом був надійною опорою і підтримкою своїм побратимам, а новим бійцям завжди намагався якнайбільше передати своїх знань та вмінь. Разом вони пройшли чимало гарячих точок, пережили багато складних моментів та ніколи не зупинялись…
Нагороджений:
У лютому 2024 року за свою відданість Державі отримав звання молодший сержант.
В травні 2024 року наказом командира 112 окремої бригади Сил ТРО Збройних сил України був переведений до 131 окремого батальйону та направлений під Куп’янський напрямок Харківської області. За час служби в 131 батальйоні Іван встиг зарекомендувати себе з найкращої чоловічої сторони (військового, медика, стрілка) та за ініціативою безпосередніх командирів були подані рапорти до представлення нагород «За мужність» та «За врятоване життя», які при житті так і не встиг отримати…
Вічна пам’ять Герою!