Недоля Олексій Євгенійович: відмінності між версіями

Версія за 10:50, 27 травня 2025

Недоля Олексій Євгенійович

(16.11.1970 — 22.02.2024)

Позивний — «Папай»

Сержант, головний сержант 1-го взводу 1-ї роти 130-го окремого батальйону територіальної оборони.

Народився у місті Києві. Навчався у Ризькому морехідному училищі та Одеському інституті інженерів морського флоту. Працював приватним підприємцем.

Захоплювався вітрильним спортом, лижами, хокеєм, мотоспортом, полюванням і вільною боротьбою. Мав тонкий слух і гарний голос — завжди співав, даруючи оточенню тепло своєї душі. Відзначався сильною волею, рішучістю та непохитною цілеспрямованістю. Був природженим лідером, якого поважали й за яким ішли. Його серце належало великій, люблячій родині та п’ятьом дітям. Поруч із ним завжди було багато друзів — його щирість і надійність притягували людей.

Життєві принципи: справедливість і боротьба за вільну Україну. Життєва позиція: людина слова й діла.

Бойовий шлях Олексія був довгим і важким, проте сповненим мужності та відданості Україні. Він пройшов через численні гарячі точки нашої держави: Київ (аеропорт «Жуляни»), Ірпінь, Харків та населені пункти Харківської області — Карасівка, Прудянка, Питомник, Руська Лозова, Алісівка, Тернова, Різникове. Далі — Сіверськ, Білогорівка (Луганська область), Бахмут, Часів Яр, Борова, Макіївка, Іванівське (Луганська область).

Місце загибелі: село Іванівське, Бахмутський район, Донецька область. Місце поховання: місто Київ, Лісове кладовище.

Нагороди:

- орден «За мужність» III ступеня;

- медаль «За військову службу»;

- медаль «Честь. Слава. Держава»

- медаль «Незламним Героям російсько-української війни»;

- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»;

- нагрудний знак "Щит сил територіальної оборони ЗСУ".

Вічна пам’ять Герою!

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 Недоля Олексій Євгенійович
-.11.1970-22.02.2024
+(16.11.1970 — 22.02.2024)
-Позивний «Папай»
+Позивний — «Папай»
-Сержант, Головний сержант 1-го взводу, 1-ша рота, 130 окремий батальйон ТРО
+Сержант, головний сержант 1-го взводу 1-ї роти 130-го окремого батальйону територіальної оборони.
-Народився Олексій у м. Києві. Навчався: в Рижське морехідне училище. Одеський інститут інженерів морського флоту. Був приватним підприємцем.
+Народився у місті Києві. Навчався у Ризькому морехідному училищі та Одеському інституті інженерів морського флоту. Працював приватним підприємцем.
-Хобі: вітрильний спорт,  лижі,  хокей, мото спорт, полювання, вільна боротьба, мав гарний слух і голос( завжди співав) Був вольовий, цілеспрямований, безумовно лідер.
+Захоплювався вітрильним спортом, лижами, хокеєм, мотоспортом, полюванням і вільною боротьбою. Мав тонкий слух і гарний голос — завжди співав, даруючи оточенню тепло своєї душі. Відзначався сильною волею, рішучістю та непохитною цілеспрямованістю. Був природженим лідером, якого поважали й за яким ішли.
-Мав велику люблячу  родину і 5 дітей! Багато друзів.
+Його серце належало великій, люблячій родині та п’ятьом дітям. Поруч із ним завжди було багато друзів — його щирість і надійність притягували людей.
-Головні принципи: Справедливість і життя в вільній Україні.
+Життєві принципи: справедливість і боротьба за вільну Україну.
+Життєва позиція: людина слова й діла.
-Життєва позиція: Людина слова і діла!
+Бойовий шлях Олексія був довгим і важким, проте сповненим мужності та відданості Україні. Він пройшов через численні гарячі точки нашої держави: Київ (аеропорт «Жуляни»), Ірпінь, Харків та населені пункти Харківської області — Карасівка, Прудянка, Питомник, Руська Лозова, Алісівка, Тернова, Різникове. Далі — Сіверськ, Білогорівка (Луганська область), Бахмут, Часів Яр, Борова, Макіївка, Іванівське (Луганська область).
-Військовий шлях: Київ( аеропорт Жуляни), Ірпінь,  Харків, Харківська обл. Карасівка-Прудянка-Питомник-Руська-Лозова-Алісівка-Тернова-Різникове, Сіверськ, Білогорівка(Луганська область, Бахмут, Іванівське, Часів Яр,  Борова, Макіївка (Луганська область), Часів Яр, Іванівське.
+Місце загибелі: село Іванівське, Бахмутський район, Донецька область.
+Місце поховання: місто Київ, Лісове кладовище.
-Олексій піклувався за всіх більше ніж за себе, своєю мужністю і рішучістю не одноразово зберігав життя своїх побратимів. Чудовий  батько, люблячий чоловік. Людина моря!
+Нагороди:
-Місце загибелі: Іванівське. Бахмутський район, Донецька область
+- орден «За мужність» III ступеня;
-Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище та частина праху розвіяна
+- медаль «За військову службу»;
-Нагороди:
+- медаль «Честь. Слава. Держава»
-- Орден за мужність III-го ступеня 2.медаль «за військову службу»
+- медаль «Незламним Героям російсько-української війни»;
-- медаль»Честь.Слава.Держава» 4 медаль Незламним Героям російсько-Української війни
+- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»;
+- нагрудний знак "Щит сил територіальної оборони ЗСУ".
-- медаль «За оборону міста-героя України Харкова»
 Вічна пам’ять Герою!

Недоля Олексій Євгенійович: відмінності між версіями

Версія за 10:50, 27 травня 2025

Навігаційне меню

Пошук