Богачов Олег Олексійович: відмінності між версіями
Wikipol (обговорення | внесок) (Створена сторінка: 14.03.1992-13.04.2015 (Позивний «Ківі») солдат, гранатометник, боєць рою «Чорний Комітет» добровольчого батальйону «ОУН», 93 бригада. Мати військова. Передивлявся багато батальйонів з розрахунком на те, щоб не підписуватись ані під МВС, ані під Збройні Сили і о...) |
Wikipol (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Богачов Олег Олексійович.jpg|200px|thumb|left|Богачов Олег Олексійович]] | |||
14.03.1992-13.04.2015 | 14.03.1992-13.04.2015 |
Версія за 11:42, 17 серпня 2022
14.03.1992-13.04.2015
(Позивний «Ківі») солдат, гранатометник, боєць рою «Чорний Комітет» добровольчого батальйону «ОУН», 93 бригада. Мати військова. Передивлявся багато батальйонів з розрахунком на те, щоб не підписуватись ані під МВС, ані під Збройні Сили і обрав батальйон «ОУН», куди пішов добровольцем. Свій АГС назвав «Бобом». Пробув місяць у селищі Піски. 1 березня 2015 року повернувся на ротацію до Києва, через деякий час повернувся на передову. Під час бою, що зав'язався зранку 13 квітня, бійці батальйону , в тому числі й Олег, прийняли бій в Пісках . Знищивши декількох сепаратистів і підбивши військову техніку супротивника, група батальйону почала відступати, відчуваючи значну перевагу у силі противника. Олег і ще декілька бійців прикривали відступаючих. Внаслідок перестрілки Олег був смертельно поранений. Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня ; Накозом керівництва батальйону ОУН №19 від 02 серпня 2016р.; нагороджений орденом «Лицарський хрест ОУН» ; Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета №3669 від 12 червня 2015р. медаллю «за жертовність і любов до України» ; Громадою міста Києва відзнакою «Герой киянин» Громадською відзнакою «За участь у визвольній боротьбі» Похований на Лісовому кладовищі. У Героя залишилася мати. 14 березня 2019 року встановлено меморіальну дошку Олегу Богачову (спеціалізована загальноосвітня школа №274 на Харківському шосе, 168-і).
Вічна пам’ять Герою!