Жук Владислав Валерійович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: Жук Владислав Валерійович Позивний: «ХАЛК‎» старший лейтенант . Жук Владислав Валерійович народився в м. Києві 23.08.1977. Загинув 3 січня 2023 року в с. Терни Лиманського району Донецької області, звільняючи східні території нашої країни (Харківщину і Дон...)
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
Жук Владислав Валерійович
[[Файл:Zhuk Vladyslav Valeriyovych.jpg|міні]]


Позивний: «ХАЛК‎»
Позивний: «ХАЛК‎»
Рядок 16: Рядок 16:


Вічна пам’ять Герою!
Вічна пам’ять Герою!
[[Файл:Zhuk Vladyslav Valeriyovych.jpg|міні]]

Версія за 16:51, 8 травня 2024

Zhuk Vladyslav Valeriyovych.jpg

Позивний: «ХАЛК‎»

старший лейтенант .

Жук Владислав Валерійович народився в м. Києві 23.08.1977. Загинув 3 січня 2023 року в с. Терни Лиманського району Донецької області, звільняючи східні території нашої країни (Харківщину і Донеччину) від російських окупантів під час війни.

Жук В.В. розпочав свій бойовий шлях у складі 58 ОМПбр, 44 окремий стрілецький батальйон, обороняючи Бахмут, Попасну, міста і села Харківщини. На Донеччині був поранений. Після лікування повернувся на бойові позиції у складі 80 ОДШбр. Під час утримання позицій мінометний ворожий обстріл обірвав його життя у віці 45 років.

Як зазначають побратими, Владислав проявив себе як справжній офіцер: врівноважений, завжди усміхнений, підтримував в усьому підлеглих. Попри важких боїв і не тільки з російськими солдатами, а і з вагнерівцями завжди залишався впевненим у Перемогу.

За бойові заслуги, за високі показники якості ведення бою був нагороджений відзнаками МО України медалями «За участь в бою», «Сталевий хрест», «За поранення».

У Героя залишилася дружина, син, донька та песик Халк, на честь якого і був обраний позивний.

Вічна пам’ять Герою!