Притика Дмитро Миколайович: відмінності між версіями
Wiki (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
18.12.1971- 02.04.2023 | 18.12.1971- 02.04.2023 | ||
Позивний: «Хвиля» | |||
Помер в місті Києві. | Звання: Солдат, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти. | ||
Навчався: Київський політехнічний інститут по спеціальності «Спеціалізовані комп’ютерні системи», інженер – системотехнік. | |||
Працював за фахом. | |||
Його життєві цінності: «Честь і обов’язок; хто, якщо не я; живи своїм розумом; будь там, де ти потрібен» | |||
Патріот України з дитячих років. Був спокійним, врівноваженим, вдумливим | |||
24 лютого 2022 року добровільно з’явився до військкомату і був мобілізований. Служив стрільцем – снайпером 5 роти 126 батальйону 112 окремої бригади тероборони. Учасник бойових дій у Донецькій області: Краматорський район смт Новоселівка; Слов’янський район с Пришиб; Бахмутський район с. Григорівка. | |||
Пройшов курс підготовки операторів БПЛА. За час військової служби зарекомендував себе виключно позитивно. Командири та побратими поважали його як «безвідмовного, стратегічно-розумного, найввічливішого, найдобрішого, готового до всіх викликів війни бойового товариша. Проявив мужність, героїзм, стійкість рішучість і до останнього залишився вірним Військовій Присязі й українському народові». | |||
Помер в місті Києві 02 квітня 2023 року в результаті нещасного випадку. | |||
Похований на Алеї Слави Лісового кладовища міста Києва. | |||
Нагороджений: | |||
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»; | |||
- Нагрудний знак «Ветеран війни». | |||
СЛАВА ГЕРОЮ! |
Поточна версія на 12:31, 19 грудня 2024
18.12.1971- 02.04.2023
Позивний: «Хвиля»
Звання: Солдат, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти.
Навчався: Київський політехнічний інститут по спеціальності «Спеціалізовані комп’ютерні системи», інженер – системотехнік.
Працював за фахом.
Його життєві цінності: «Честь і обов’язок; хто, якщо не я; живи своїм розумом; будь там, де ти потрібен»
Патріот України з дитячих років. Був спокійним, врівноваженим, вдумливим
24 лютого 2022 року добровільно з’явився до військкомату і був мобілізований. Служив стрільцем – снайпером 5 роти 126 батальйону 112 окремої бригади тероборони. Учасник бойових дій у Донецькій області: Краматорський район смт Новоселівка; Слов’янський район с Пришиб; Бахмутський район с. Григорівка.
Пройшов курс підготовки операторів БПЛА. За час військової служби зарекомендував себе виключно позитивно. Командири та побратими поважали його як «безвідмовного, стратегічно-розумного, найввічливішого, найдобрішого, готового до всіх викликів війни бойового товариша. Проявив мужність, героїзм, стійкість рішучість і до останнього залишився вірним Військовій Присязі й українському народові».
Помер в місті Києві 02 квітня 2023 року в результаті нещасного випадку.
Похований на Алеї Слави Лісового кладовища міста Києва.
Нагороджений:
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»;
- Нагрудний знак «Ветеран війни».
СЛАВА ГЕРОЮ!