Задорожній Олександр Віталійович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: міні|альт=Задорожній Олександр Віталійович|Задорожній Олександр Віталійович Олександр Задорожній загинув при виконанні бойового завдання 14 березня 2024 року в Харківському напрямку. Родом з Нової Каховки....)
 
Немає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Задорожній Олександр Віталійович.jpg|міні|альт=Задорожній Олександр Віталійович|Задорожній Олександр Віталійович]]
[[Файл:Задорожній Олександр Віталійович.jpg|міні|альт=Задорожній Олександр Віталійович|Задорожній Олександр Віталійович]]


Олександр Задорожній загинув при виконанні бойового завдання 14 березня 2024 року в Харківському напрямку.
Олександр Задорожній загинув при виконанні бойового завдання 14 березня 2024 року в Харківському напрямку.Позивний Морячок
Родом з Нової Каховки. У мирному житті мав освіту штурмана та працював на судні в морі.
Родом з Нової Каховки. У мирному житті мав освіту штурмана та працював на судні в морі.



Поточна версія на 06:28, 20 серпня 2024

Задорожній Олександр Віталійович
Задорожній Олександр Віталійович

Олександр Задорожній загинув при виконанні бойового завдання 14 березня 2024 року в Харківському напрямку.Позивний Морячок Родом з Нової Каховки. У мирному житті мав освіту штурмана та працював на судні в морі.

З початком повномасштабного вторгнення Олександр разом із дружиною виїхали та проживали в Києві, в Дарницькому районі. Переживши досвід окупації, допитів та постійних перевірок, Олександр пробував знайти себе в цивільному житті, в Києві. Але завжди відчував, що має виконати свій борг та вступити до лав ЗСУ.

Проходив службу в 1 ОбрСПп, а з 17 січня був переведений до 57 бригади. Виконував завдання на Донецькому та Харківському напрямках. З початком служби Олександр, не маючи жодного військового досвіду, з нуля опанував саперну справу, проходив навчання, читав багато фахової літератури та застосовував на практиці знання, які були ключовими при виконанні поставлених бойових задач.

Без 10 днів був би рік, як Олександр несе службу, проте повернувся він на щиті. Ворожий fpv-дрон забрав життя найсильнішого та найхоробрішого воїна.

Він гідно виконував свій обов’язок, не боявся складнощів та мужньо їх долав, загартовуючи свій характер. Він був дійсно сильною людиною, про таких кажуть «цвіт нації». Його смерть – це втрата для всієї України. Його смерть – це біль в серці батьків. Маючи ще стільки планів, він віддав найцінніше – своє життя.

З війни не дочекались героя його дружина.

Герої не вмирають!