Нітичук Володимир Вікторович: відмінності між версіями
Wiki (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Солдат 24.12.1982-25.08.2022 25.08.2022 помер в шпіталі від пораненьотриманих під час артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил російської федерації, виконуючи бойове завдання в районі м. Бахмут, Донецької обл. Володимир народився в столиці. Навчався в Нац...) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
24.12.1982-25.08.2022 | 24.12.1982-25.08.2022 | ||
25.08.2022 помер в | Солдат | ||
25.08.2022 помер в шпиталі від пораненьотриманих під час артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил російської федерації, виконуючи бойове завдання в районі м. Бахмут, Донецької обл. | |||
Володимир народився в столиці. Навчався в Національному університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», де здобув фах інженера-механіка поліграфічних машин. Працював за спеціальністю. Одружився, жив із родиною у місті Ірпінь на Київщині. | Володимир народився в столиці. Навчався в Національному університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», де здобув фах інженера-механіка поліграфічних машин. Працював за спеціальністю. Одружився, жив із родиною у місті Ірпінь на Київщині. | ||
| Рядок 9: | Рядок 10: | ||
Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до лав ЗСУ. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Був старшим водієм-механіком БТР. | Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до лав ЗСУ. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Був старшим водієм-механіком БТР. | ||
"Був дуже доброю та чуйною людиною, завжди допомагав людям, віддавав останнє. Пішов добровільно на війну, не маючи військового досвіду. | |||
"Світлий, добрий, позитивний, волелюбний, талановитий Товариш, Колега, Батько і Майстер своєї справи" - згадую Володимира | |||
Вдома на нього чекали дружина Леся і донька Вероніка. | Вдома на нього чекали дружина Леся і донька Вероніка. | ||
Вічна слава Герою! | Вічна слава Герою! | ||
Версія за 13:10, 5 червня 2024
24.12.1982-25.08.2022
Солдат
25.08.2022 помер в шпиталі від пораненьотриманих під час артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил російської федерації, виконуючи бойове завдання в районі м. Бахмут, Донецької обл.
Володимир народився в столиці. Навчався в Національному університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», де здобув фах інженера-механіка поліграфічних машин. Працював за спеціальністю. Одружився, жив із родиною у місті Ірпінь на Київщині.
Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до лав ЗСУ. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Був старшим водієм-механіком БТР.
"Був дуже доброю та чуйною людиною, завжди допомагав людям, віддавав останнє. Пішов добровільно на війну, не маючи військового досвіду.
"Світлий, добрий, позитивний, волелюбний, талановитий Товариш, Колега, Батько і Майстер своєї справи" - згадую Володимира
Вдома на нього чекали дружина Леся і донька Вероніка.
Вічна слава Герою!