Олефіренко Євген Валерійович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Олефіренко Євген Валерійович.jpg|200px|thumb|left|Олефіренко Євген Валерійович]]
[[Файл:Олефіренко Євген Валерійович.jpg|200px|thumb|left|Олефіренко Євген Валерійович]]


27.09.1988-07.07.2022
27.09.1988 - 07.07.2022


Молодший лейтенант, командир взводу Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна.
Молодший лейтенант, командир взводу Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна.
Народився і прожив все життя у Києві. Вивчав історію у Києво-Могилянській академії та в університеті міста Уппсала у Швеції. Як історик, Євген особливо захоплювався історією України і воєнною історією.  
Народився і прожив все життя у Києві. Вивчав історію у Києво-Могилянській академії та в університеті міста Уппсала у Швеції. Як історик, Євген особливо захоплювався історією України і воєнною історією.  
У мирному житті Євген працював менеджером у готельному бізнесі. Він бачив Україну сучасною, цікавою, успішною країною, яка була би зручним домом для життя і магнітом для туристів з усього світу. Про таку Україну він мріяв і такою її будував щоденною працею.
У мирному житті Євген працював менеджером у готельному бізнесі. Він бачив Україну сучасною, цікавою, успішною країною, яка була би зручним домом для життя і магнітом для туристів з усього світу. Про таку Україну він мріяв і такою її будував щоденною працею.

Версія за 13:16, 5 червня 2024

Олефіренко Євген Валерійович

27.09.1988 - 07.07.2022

Молодший лейтенант, командир взводу Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна.

Народився і прожив все життя у Києві. Вивчав історію у Києво-Могилянській академії та в університеті міста Уппсала у Швеції. Як історик, Євген особливо захоплювався історією України і воєнною історією. У мирному житті Євген працював менеджером у готельному бізнесі. Він бачив Україну сучасною, цікавою, успішною країною, яка була би зручним домом для життя і магнітом для туристів з усього світу. Про таку Україну він мріяв і такою її будував щоденною працею. Після початку російсько-української війни у 2014-му Євген цілеспрямовано готувався до захисту України. Він навчався у Національному університеті оборони, освоював військові спеціальності, готував себе і був прикладом для десятків людей навколо. 24-те лютого Євген зустрів у військовій формі і з рюкзаком. Він мобілізувався до 206-го київського батальйону територіальної оборони, а закінчив свій бойовий шлях у Першій окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна. За цей час Євген воював під Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців, які захищають Україну, і командував взводом. В останні тижні його підрозділ до останнього захищав Лисичанськ на Луганщині і він зумів вивести свій взвод з напівоточеного міста неушкодженим. Євген загинув 07.07.2022, під Бахмутом на Донеччині, командуючи взводом і не віддавши ворогу у тому бою жодного метра української землі. Нашому Герою назавжди залишиться 33 роки. Таким його запам’ятають дружина Марія, донька Дзвінка, батьки, сестра, брат, друзі і всі, кого він захистив своїм подвигом.

Вічна пам’ять Герою!