Котелянець Євген Юрійович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: Котелянець Євген Юрійович 09.05.1984 року народження, позивний «КОТ» (в/ч 3449 ГУР) Загинув на Азовсталі 03.05.2022 Євген народився та виріс у місті Києві. Після закінчення школи у 18 років разом із братом близнюком Дмитром був призваний на строкову службу до Укра...)
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Котелянець Євген Юрійович.jpg|міні|альт=Котелянець Євген Юрійович|Котелянець Євген Юрійович]]
Котелянець Євген Юрійович 09.05.1984 року народження,  позивний «КОТ» (в/ч 3449 ГУР)
Котелянець Євген Юрійович 09.05.1984 року народження,  позивний «КОТ» (в/ч 3449 ГУР)
Загинув на Азовсталі 03.05.2022
Загинув на Азовсталі 03.05.2022
Рядок 11: Рядок 12:


Євген служив в підрозділі ГУР тому я про їх шеврони не знаю бо це засекречена частина. Євген Котелянець нагороджений орденом «за мужність 3 ступеня» та медаллю КМДА за «мужність та відвагу» (посмертно)
Євген служив в підрозділі ГУР тому я про їх шеврони не знаю бо це засекречена частина. Євген Котелянець нагороджений орденом «за мужність 3 ступеня» та медаллю КМДА за «мужність та відвагу» (посмертно)
[[Файл:Котелянець Євген Юрійович.jpg|міні|альт=Котелянець Євген Юрійович|Котелянець Євген Юрійович]]

Версія за 10:57, 31 липня 2024

Котелянець Євген Юрійович
Котелянець Євген Юрійович

Котелянець Євген Юрійович 09.05.1984 року народження, позивний «КОТ» (в/ч 3449 ГУР) Загинув на Азовсталі 03.05.2022 Євген народився та виріс у місті Києві. Після закінчення школи у 18 років разом із братом близнюком Дмитром був призваний на строкову службу до Української армії. Служили брати разом у місті Харків. Євген отримав військове звання старший сержант.

Після служби в армії, здобувши вищу економічну освіту, працював митним брокером. Разом з дружиною Ніною захоплювався грою у волейбол виховували двох чудових дочок Світлану та Ірину. Євген приймав участь у багатьох волейбольних турнірах та чемпіонатах, отримав багато нагород. 

Біда, що спіткала нашу країну 24 лютого 2022 року, не залишила байдужим Євгена. За підтримки дружини та дітей Євген добровільно пішов до військомату , щоб долучитися до захисту України. На початку березня підрозділ у якому служив Євген виконував бойові завдання у передмісті Києва, потім у Бучі та Ірпеня. А 30 березня 2022 року Євген добровільно вирушив з побратимами до Маріуполя на допомогу в обороні міста від рашистської навали. Сили у боротьбі були нерівні, тому Євген разом із усіма захисниками перейшов на завод «Азовсталь» . 3 травня 2022 року відбиваючи чергову атаку ворога на території заводу «Азовсталь» Євген героїчно загинув на позиції від пострілу ворожого танку. Побратими поховали Євгена на території заводу. На честь Євгена на Трухановому острові у Києві названо його ім’ям Волейбольний клуб «Труханів острів». А прапорець з його ім’ям майорить між іншими на Майдані незалежності у місті Києві. Справжній Син, справжній чоловік, справжній батько, справжній патріот – таким назавжди залишиться Котелянець Євген у серцях рідних та друзів.

Євген служив в підрозділі ГУР тому я про їх шеврони не знаю бо це засекречена частина. Євген Котелянець нагороджений орденом «за мужність 3 ступеня» та медаллю КМДА за «мужність та відвагу» (посмертно)