Кузьменко Олексій Володимирович: відмінності між версіями
Pedenko (обговорення | внесок) (Створена сторінка: міні|альт=Кузьменко Олексій Володимирович|Кузьменко Олексій Володимирович Кузьменко Олексій Володимирович Позивний «Кузя» 04.07.1982-20.09.2023 старший солдат стрілець-помічник гранатометника 1, відділення спеціа...) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
Будемо пам’ятати нашого захисника і Героя, якій віддав своє молоде життя, щоб ми відчували себе захищеними і спали спокійно. | Будемо пам’ятати нашого захисника і Героя, якій віддав своє молоде життя, щоб ми відчували себе захищеними і спали спокійно. | ||
Вічна слава герою! |
Поточна версія на 08:02, 24 вересня 2024
Кузьменко Олексій Володимирович Позивний «Кузя» 04.07.1982-20.09.2023
старший солдат стрілець-помічник гранатометника 1, відділення спеціального призначення 1, взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення в\ч А4438 Підрозділ 23-ї ОБСП ім. Богдана Хмельницького
Олексій народився і проживав у Києві. Ходив до СШ № 217. Після школи пішов служити в армію, де отримав військову спеціальність « снайпер». Як закінчив військову службу, вступив до училища, де опанував столярну майстерність. Олексій був столяром від Бога і обожнював щось творити з дерева. Все, що Олексій робив з дерева, було дивовижне. До війни працював у столярному цеху і СШ № 302 . Олексія всі дуже любили і поважали, бо він був людиною, яка хотіла допомагати всім. Для родини Олексій був все, як повітря. Без якого неможна жити. Коли ми втратили найдорожчу і кохану людину, у нас у всіх зупинилося серце одночасно з ним. Олексій був веселим, добрим, ніжним, чуйним і дуже сильно любив свою сім’ю. Коли була вільна хвилинка, то Олексій хотів провести її з сім’єю, гуляти з дітьми і дружиною. На другий день повномасштабного вторгнення Олексій записався до ДФТС та тривалий час стояв варті й оберігав наш спокій. 23 березня 2023 р. був призваний до Збройних Сил України. Після навчань в Італії відразу з побратимами 23 бригади був відправлений в Дружківку Донецької обл. 2 червня 2023 року під час виконання свого завдання був поранений в населеному пункті Іванівське Бахмутського р-ну. Олексій отримав тяжке вогнепальне осколкове проникаюче сліпе черепно-мозкове поранення голови. Цілу добу лікарі рятували Олексія у Дніпрі, а звідти перевезли до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка О.І. Ющенка. Протягом трьох з половиною місяців лікарі боролися за життя Олексія: провели чотири операції на голові, але дива не сталося - молодий організм здався і не впорався з недугою. 20 вересня 2023 року Олексія не стало. Похований у селі Вишеньки.
Завжди разом, на завжди від неба до землі!
Будемо пам’ятати нашого захисника і Героя, якій віддав своє молоде життя, щоб ми відчували себе захищеними і спали спокійно.
Вічна слава герою!