Шоломок Сергій Васильович: відмінності між версіями
Pedenko (обговорення | внесок) (Створена сторінка: міні 04.09.1970 – 19.09.2023 Позивний «Серьога» Звання: Головний сержант Посада: стрілець-санітар Підрозділ: в/ч А4532 (15 окремий мотопіхотний батальйон у складі 58 ОМПБр) Сергій Васильович народився 04 вересня 1970 року в місті...) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
04.09.1970 – 19.09.2023 | 04.09.1970 – 19.09.2023 | ||
Серьога | |||
Головний сержант | |||
стрілець-санітар в/ч А4532 (15 окремий мотопіхотний батальйон у складі 58 ОМПБр) | |||
Сергій Васильович народився 04 вересня 1970 року в місті Києві. У 1985 році закінчив школу № 20 Оболонського району м.Києва. Після школи навчався в Київському технікумі. По закінченню – проходив строкову військову службу в армії. З 2000 року проживав з родиною у Дарницькому районі м.Києва. | Сергій Васильович народився 04 вересня 1970 року в місті Києві. У 1985 році закінчив школу № 20 Оболонського району м.Києва. Після школи навчався в Київському технікумі. По закінченню – проходив строкову військову службу в армії. З 2000 року проживав з родиною у Дарницькому районі м.Києва. | ||
Рядок 16: | Рядок 15: | ||
Сергій не зміг спокійно сидіти вдома, коли в Україну прийшла війна. Будучи інвалідом ІІ групи і маючи штучні протези в обох ногах він добровільно мобілізувався до складу 72 окремої механізованої бригади, і в 2015 – 2016 роках приймав участь в антитерористичній операції на сході України. | Сергій не зміг спокійно сидіти вдома, коли в Україну прийшла війна. Будучи інвалідом ІІ групи і маючи штучні протези в обох ногах він добровільно мобілізувався до складу 72 окремої механізованої бригади, і в 2015 – 2016 роках приймав участь в антитерористичній операції на сході України. | ||
Нагороджений: | |||
-Медаллю за участь в АТО. | |||
З перших днів повномасштабного вторгнення, з 25 лютого 2022 року він знову став до лав Збройних Сил України. Бойовий шлях пройшов від Чернігівщини до Донеччини. | З перших днів повномасштабного вторгнення, з 25 лютого 2022 року він знову став до лав Збройних Сил України. Бойовий шлях пройшов від Чернігівщини до Донеччини. | ||
Всім серцем любив Україну, її природу, українські народні пісні і традиції. | Всім серцем любив Україну, її природу, українські народні пісні і традиції. | ||
Сергій Васильович був сильний духом, рішучим, мужнім, працьовитим, розумним, | Сергій Васильович був сильний духом, рішучим, мужнім, працьовитим, розумним, з великим почуттям гумору, готовим завжди прийти на допомогу іншим. Справжній патріот, якому не байдужа доля своєї країни. | ||
19 вересня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання в районі селища Петропавлівка Волноваського району Донецької області, потрапивши під ворожий обстріл, під час евакуації поранених. | 19 вересня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання в районі селища Петропавлівка Волноваського району Донецької області, потрапивши під ворожий обстріл, під час евакуації поранених. | ||
Поточна версія на 10:00, 24 вересня 2024
04.09.1970 – 19.09.2023
Серьога
Головний сержант
стрілець-санітар в/ч А4532 (15 окремий мотопіхотний батальйон у складі 58 ОМПБр)
Сергій Васильович народився 04 вересня 1970 року в місті Києві. У 1985 році закінчив школу № 20 Оболонського району м.Києва. Після школи навчався в Київському технікумі. По закінченню – проходив строкову військову службу в армії. З 2000 року проживав з родиною у Дарницькому районі м.Києва.
Все своє життя працював водієм. До повномасштабного вторгнення був водієм мобільного Київського офісу ветеранського простору Veteran Hub.
Сергій не зміг спокійно сидіти вдома, коли в Україну прийшла війна. Будучи інвалідом ІІ групи і маючи штучні протези в обох ногах він добровільно мобілізувався до складу 72 окремої механізованої бригади, і в 2015 – 2016 роках приймав участь в антитерористичній операції на сході України.
Нагороджений:
-Медаллю за участь в АТО.
З перших днів повномасштабного вторгнення, з 25 лютого 2022 року він знову став до лав Збройних Сил України. Бойовий шлях пройшов від Чернігівщини до Донеччини.
Всім серцем любив Україну, її природу, українські народні пісні і традиції. Сергій Васильович був сильний духом, рішучим, мужнім, працьовитим, розумним, з великим почуттям гумору, готовим завжди прийти на допомогу іншим. Справжній патріот, якому не байдужа доля своєї країни. 19 вересня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання в районі селища Петропавлівка Волноваського району Донецької області, потрапивши під ворожий обстріл, під час евакуації поранених.
У Захисника залишились мати, дружина, діти і внучка.
Похований у Києві на «Алеї Героїв» Лісового кладовища.
Вічна пам'ять Герою!