Іванов Руслан Васильович: відмінності між версіями
(Створена сторінка: Іванов Руслан Васильович Позивний: "Булат" Звання: Лейтенант. 26.08.1990 -12.04.2023 По закінченню школи пішов служити в Управління Державної Охорони України. В 2014 році стояв на захисті Словʼянська. З дитинства займався спортом, протягом всього життя. В УДОУ з...) |
Wiki (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Ruslan Vasylovich Ivanov.png|міні]] | |||
Позивний: "Булат" | Позивний: "Булат" | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
Відзнака відомча УДО України «За мужність»; | Відзнака відомча УДО України «За мужність»; | ||
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). | Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). | ||
Версія за 16:51, 8 травня 2024
Позивний: "Булат"
Звання: Лейтенант.
26.08.1990 -12.04.2023
По закінченню школи пішов служити в Управління Державної Охорони України. В 2014 році стояв на захисті Словʼянська. З дитинства займався спортом, протягом всього життя. В УДОУ за 10 років служби приймав участь у змаганнях з рукопашного бою, отримував багато відзнак. З початку повномасштабного вторгнення боронив напрямок Броварів.
12 квітня 2023 року отримав поранення в ногу, його побратими казали йому здавати назад, але він був такою людиною ,що не міг їх залишити, але осколкове вогнепальне, наскрізне поранення голови, у ході виконання бойового завдання в селищі Хромове, Бахмутському районі, Донецької області, все ж забрало його життя. Похований Руслан на Лісовому кладовищі, в місті Києві, на алеї Героїв.
Нагороди:
Відзнака Президента України «За учать в антитерористичній операції»; Відзнака «Ветерана війни»; Відзнака відомча УДО України «За мужність»; Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).