Лозовик Артем Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: Лозовик Артем Іванович Позивний: "Джміль" 30.10.1975-08.12.2022 Штаб сержант, Старший стрілець 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти. В підрозділі Регіональне управління Сил територіальної оборони «Північ» Сил ТрО. 126-ий окр...)
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
Лозовик Артем Іванович
[[Файл:Artem Ivanovich Lozovik.jpg|міні]]


Позивний: "Джміль"
Позивний: "Джміль"
Рядок 12: Рядок 12:


Вічна слава Герою!
Вічна слава Герою!
[[Файл:Artem Ivanovich Lozovik.jpg|міні]]

Версія за 16:56, 8 травня 2024

Artem Ivanovich Lozovik.jpg

Позивний: "Джміль"

30.10.1975-08.12.2022

Штаб сержант, Старший стрілець 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти. В підрозділі Регіональне управління Сил територіальної оборони «Північ» Сил ТрО. 126-ий окремий батальйон 112 окремої бригади.

Загинув під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий танковий обстріл, отримав поранення несумісні з життям в районі н.п. Григорівка, Бахмутського р-ну, Донецької обл.

Артем народився 30 жовтня 1975 року в Києві. Навчався у школі № 26. Згодом закінчив Білоцерківський національний аграрний університет, спеціальність «Правознавство». До повномасштабного вторгнення Артем працював в Управлінні державної охорони, а згодом охоронцем в приватній структурі. Він був добрим, товариським та чуйним. Обожнював риболовлю та футбол. У Артема завжди було багато друзів. З перших днів повномасштабного вторгнення Артем вступив до територіальної оборони м. Києва, де отримав поранення. Після одужання вступив до лав ЗСУ і вже влітку 2022 прибув у Донецьку область для захисту Батьківщини. 8 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання, Артем, вірний військовій присязі і побратимам, проявив стійкість і мужність загинув внаслідок ворожого танкового обстрілу.

Вічна слава Герою!