Борис Олексій Анатолійович: відмінності між версіями
(Створена сторінка: Борис Олексій Анатолійович Позивний: "Чорний Кіт" Народився Олексій 17 червня 1995 року в Києві. Отримав диплом бакалавра з права (з відзнакою) в Академії адвокатури України. Ступінь магістра здобував в КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. Закінчив військову кафедр...) |
Wiki (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Boris Oleksiy Anatoliyovych.jpg|міні]] | |||
Позивний: "Чорний Кіт" | Позивний: "Чорний Кіт" | ||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Вічна пам’ять Герою! | Вічна пам’ять Герою! | ||
Версія за 20:31, 8 травня 2024
Позивний: "Чорний Кіт"
Народився Олексій 17 червня 1995 року в Києві. Отримав диплом бакалавра з права (з відзнакою) в Академії адвокатури України. Ступінь магістра здобував в КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. Закінчив військову кафедру у Національному університеті оборони України. Вів активне студентське життя, був членом Правління Ліги студентів Асоціації правників України. Займав активну громадянську позицію.
Працював та стажувався в державних інституціях: МОЗ, Антимонопольному комітеті, Фонді державного майна. Попри неефективність та корумпованість державних структур, Олексій вірив що їх можна змінити і пропонував ідеї щодо їхніх реформ. В цивільному житті був журналістом «Юридичної газети».
Ще до повномасштабного вторгнення знав, що одразу піде у військкомат – і вже 26 лютого разом із татом вони їхали на навчання, а через місяць були на східному напрямку, на «нулі».
Олексій не терпів лицемірів, не пробачав зради. Він був завжди дуже щирим у своїх поглядах та почуттях, серйозним, відповідальним, завжди вірним своїм принципам. Дружив та любив максимально. Мріяв, будував плани на майбутнє.
Любив книги з історії та акцентував, що саме книги виховали його.
Також любив котів – це була його слабкість (хоча мав алергію), але навіть на вулиці не обділяв жодного пухнастика своєю увагою.
Вічна пам’ять Герою!