Лапченко Віталій Миколайович

06.09.1988 - 08.03.2024

Позивний: "Лапа"

Гранатомітник 3 ОШБ

Віталій народився 06 вересня 1988 року в місті Києві, все життя мешкав у Дарницькому районі. З самого дитинства був активною дитиною, коммунікабельним та добрим хлопцем. Захоплювався електронікою, паянням та музикою. Закінчивши у 2005 році Загальноосвітню школу №303, вступив до Вищого коммерційного училища Київського національного торгово-економічного Університету, де здобув професію продавець непродовольчих товарів. У 2017 році додатково закінчив Київський енергетичний коледж за спеціальністю "Технік з автоматизації виробничих процесів". У перервах між навчаннями брав активну участь у Революції Гідності 2014 року на Майдані Незалежності, й саме тоді він усвідомив, що за справедливість та Незалежність потрібно боротися, й шлях цієї боротьби - це біль, кров та сльози.

За свій вік працював на різних посадах та різних компаніях, постійно розвиваючись та вдосконалюючись, як людина. Останні компанії, де працював були ТОВ "Павутина" та "Тріолан", де Віталій займався підключенням телебачення та інтернету, допоки 24.02.2022 не розпочалася повномасштабна Війна.

З перших днів війни відразу активно почав допомагати людям, проводив патрулювання Дарницького району з місцевими товаришами в комендантську годину, та намагався потрапити до Тероборони. Після деокупації Київської області, неодноразово звертався до ТЦК, щоб стати на захист Батьківщини. 26.07.2023 року йому випала можливість долучитись до лав ЗСУ. Спочатку була БЗВП в Чернігівській області, згодом, пройшовши відбір, долучився до 3-ї Окремої Штурмової Бригади. Після бойового злагодження з побратимами в Черкаській області, Бригада вирушила в саме пекло на той час (початок 2024 року) в місто Авдіївка, Донецької області для стримування ворога та відходу суміжних підрозділів на інші рубежі.

Після Авдіївки була Орлівка (Донецька обл.), де 08.03.2024 року під час мінометного обстрілу Віталій отримав тяжкі поранення не сумісні з життям.

Похований в смт. Брусилів, Житомирської області.

Віталій завжди був життєрадісним та рішучим чоловіком, мав багато друзів. Завжди приходив на допомогу, навіть жертвуючи своїми інтересами. У нього залишились батьки та старший брат.

Вічна пам`ять Герою!