Довгаль Олексій Анатолійович

Матеріал з darnytsa_hero
Версія від 12:42, 15 листопада 2024, створена Rda-artemenko (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довгаль Олексій Анатолійович.jpg

Довгаль Олексій Анатолійович

10.11.1978 - 12.12.2023

Позивний "МЕГАВОЛЬТ"

Молодший сержант. Командир 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, ВОС 100182А. Військова частина А0536 (4335) 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.

Народився Олексій в місті Києві. Навчався в загальноосвітній державній школі № 280 в Бортничах. У 1998 році закінчив Київський радіомеханічний технікум за спеціальністю «Обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях» і здобув кваліфікацію техніка-технолога. У 2008 році закінчив Національний університет харчових технологій і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Електротехнічні системи електропостачання» та здобув кваліфікацію спеціаліста з електротехнічних систем електроспоживання. Працював все життя за фахом.

З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Олексій був призваний на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України та приступив до виконання військових обов’язків молодшого сержанта. З 23.05.2022 його перевели до 53-ої окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха та був призначений на посаду командир 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини А0536 (4335). Брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації перебуваючи біля м. Сєвєродонецьк, м. Бахмут та м. Авдіївка, Донецька та Луганська область.

Загинув Олексій 12.12.2023, перебуваючи в районі населеного пункту Водяне Донецької області, під час активних бойових дій прямим попаданням в бліндаж. В результаті: вибухова травма з залученням декількох ділянок тіла.

Олексій мужньо боронив Батьківщину, до останнього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народові, з честю та гідністю виконував свій обов’язок громадянина України. Він був добрим і мужнім воїном, користувався повагою та авторитетом, його енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив. Був позитивний та завжди посміхався в найскладніших ситуаціях. Для побратимів був прикладом та стимулом йти в бій.

Нагороджений:

- медаллю «За хоробрість в бою» (наказ №11 від 01.11.2022) від Всеукраїнського об’єднання «Країна»

- медаллю «За хоробрість в бою» (наказ №7405 від 24.10.2023) від Всеукраїнського об’єднання «Країна»

- хрестом «ЧЕСТЬ І СЛАВА» (наказ №09 від 01.09.2023) від Всеукраїнського об’єднання «Країна»

- нагороджено ПОСМЕРТНО медаллю «Честь. Слава. Держава» за мужність, патріотизм, високу громадянську позицію (розпорядження Київського міського голови №726 від 12.08.2024)

Вічна пам’ять Герою!