Завірюхін Ігор Анатолійович
03.01.1957 - 30.01.2015
Розвідник, інструктор Збройних сил України, майор у відставці, доброволець 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» (до жовтня 2014 — 25-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь»). Офіційно зарахований до 25-го батальйону у вересні 2014 року на посаду офіцера по зв'язках з громадськістю. У грудні 2014 року Ігоря та його бойових товаришів відправили додому на ротацію, а вже в січні терміново викликали до зони проведення АТО на дебальцівський фронт. Їх відправили у Нікішине, де вони мали б замінити бійців зі 128-ї бригади, але територія була вже під владою війська противника. Командування наказало відходити на Рідкодуб, але в районі вже розпочались бої. 30 січня 2015 року в одному з дворів Рідкодуба Ігор Завірюхін від вибуху міни був поранений осколком у голову та загинув на місці. Тіло бійця вдалося вивезти з поля бою лише через місяць, після переговорів.
Героя поховали у селі Велика Димерка.
25 грудня 2015 року указом Президента України посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня — «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі».
25 грудня 2015 року у Броварах на честь загиблого бійця назвали вулицю імені Ігоря Завірюхіна.
Встановлена меморіальна дошка на фасаді будинку № 5-Б, під’їзд № 2, по вулиці Голуба Аркадія (де він проживав).
Вічна пам’ять Герою!