Дайнеко Олександр Дмитрович

Матеріал з darnytsa_hero
Версія від 09:03, 10 червня 2024, створена Rda-artemenko (обговорення | внесок) (Створена сторінка: міні|альт=Дайнеко Олександр Дмитрович|Дайнеко Олександр Дмитрович 26.09.1966 - 02.06.2024 Позивний БИЧОК Старший сержант Командир взводу технічного забезпечення 30 Омб, 118 Омб Навчався: • Середню освіту отримав в звичайній сільській...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дайнеко Олександр Дмитрович
Дайнеко Олександр Дмитрович

26.09.1966 - 02.06.2024

Позивний БИЧОК

Старший сержант

Командир взводу технічного забезпечення 30 Омб, 118 Омб


Навчався: • Середню освіту отримав в звичайній сільській школі • З 1982 по1986 рік навчався в Ніжинському технікумі механізацій, де отримав спеціальність техніка-механіка

Працював: • З 1988 по 1993 рік працював машиністом автопогрузчика, водієм • З 1993 по 1998 рік – водій виробничої бази • З 1998 по 2021 рік працював водієм міжнародних перевезень, водій 1 класу • З 2022 по 2024 рік – машиніст насосних установок – Акціонерна компанія «Київводоканал»

Хобі: рибалка Головні принципи: чесність, відданість, доброта Життєва позиція: "Цінувати кожен прожитий день і кожен час проведений з рідними!"

Військовий шлях: Військовий шлях Олександра розпочався 24.02.2024 року. З першого дня повномасштабного вторгнення став на захист Золочівської ОТГ, долучившись до територіальної громади (ДФТГ) . Далі проявив бажання вступили до лав Збройних Сил України, спочатку отримав відмову через стан здоров’я, але він не здавався, досягнувши бажаного, підписав контракт з ЗСУ. Розпочинав службу з 30 окремої механізованої бригади на Бахмутському напрямку, старшим сержантом, пізніше був переведений до 118 окремої механізованої бригади, першого механізованого батальйону на посаду командира взводу технічного забезпечення. У період з липня 2022 року по березень 2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із військовою агресією РФ проти України. Але на превеликий жаль, нехтуючи своїм здоров’ям, попри застереження лікарів та прохання дружини і дітей, в ході бойових дій Олександр важко захворів. Він до останнього залишався на бойових позиціях. Боротьба за його життя тривала вже тут в лікарнях, 102 дні, але на жаль він помер.

Нагороди:

- Учасник бойових дій ( серія УБД №319890)

- Ветеран війни


ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!!!