Шоломок Сергій Васильович

Матеріал з darnytsa_hero
Версія від 06:55, 5 червня 2024, створена Pedenko (обговорення | внесок) (Створена сторінка: міні 04.09.1970 – 19.09.2023 Позивний «Серьога» Звання: Головний сержант Посада: стрілець-санітар Підрозділ: в/ч А4532 (15 окремий мотопіхотний батальйон у складі 58 ОМПБр) Сергій Васильович народився 04 вересня 1970 року в місті...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шоломок Сергій Васильович.jpg

04.09.1970 – 19.09.2023

Позивний «Серьога»

Звання: Головний сержант

Посада: стрілець-санітар Підрозділ: в/ч А4532 (15 окремий мотопіхотний батальйон у складі 58 ОМПБр)

Сергій Васильович народився 04 вересня 1970 року в місті Києві. У 1985 році закінчив школу № 20 Оболонського району м.Києва. Після школи навчався в Київському технікумі. По закінченню – проходив строкову військову службу в армії. З 2000 року проживав з родиною у Дарницькому районі м.Києва.

Все своє життя працював водієм. До повномасштабного вторгнення був водієм мобільного Київського офісу ветеранського простору Veteran Hub.

Сергій не зміг спокійно сидіти вдома, коли в Україну прийшла війна. Будучи інвалідом ІІ групи і маючи штучні протези в обох ногах він добровільно мобілізувався до складу 72 окремої механізованої бригади, і в 2015 – 2016 роках приймав участь в антитерористичній операції на сході України.

Нагороди: Медаль за участь в АТО.

З перших днів повномасштабного вторгнення, з 25 лютого 2022 року він знову став до лав Збройних Сил України. Бойовий шлях пройшов від Чернігівщини до Донеччини.

Всім серцем любив Україну, її природу, українські народні пісні і традиції. Сергій Васильович був сильний духом, рішучим, мужнім, працьовитим, розумним, з великим почуттям гумору, готовим завжди прийти на допомогу іншим. Справжній патріот, якому не байдужа доля своєї країни. 19 вересня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання в районі селища Петропавлівка Волноваського району Донецької області, потрапивши під ворожий обстріл, під час евакуації поранених.

У Захисника залишились мати, дружина, діти і внучка.

Похований у Києві на «Алеї Героїв» Лісового кладовища.

Вічна пам'ять Герою!