Мамай Едуард Володимирович

Мамай Едуард Володимирович

25.09.1966 - 14.06.2023

Позивний: «Душман»

Головний сержант в\ч 4017, 25 окремий стрілецький батальйон.

Навчався: Попружнянська восьмирічна школа; залізничний технікум у м. Києві.

Працював: довгий час працював на Укрзалізниці – техніком-електромонтером, після, займався підприємницькою діяльністю.

Хобі: з захоплювався музикою, мав велику колекцію музичних дисків різних часів. Був людиною «золоті руки», яка могла зробити\відремонтувати все, що завгодно!

Військовий шлях: строкову військову службу проходив у місті Термез на кордоні з Афганістаном в званні – старшина. З 24 лютого добровільно пішов захищати Батьківщину. Боронив нашу землю на різних напрямках та в гарячих точках.

Головні принципи: Наполегливість, відповідальність, багатогранність, чуйність, сміливість.

Життєва позиція: Йти завжди вперед, бути лідером і досягати свого. Не зупинятися, навіть якщо важко!

Загинув Едуард під час виконання бойового завдання в с. Роздолівка, Бахмутський район, Донецька обл.

Нагороджений:

- Медаль: «Ветеран війни»;

- Медаль: «Незламним героям російсько-української війни»;

- Медаль: «За військову службу Україні»;

- Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Вічна пам’ять Герою!