Єлісєєв Андрій Олександрович

Матеріал з darnytsa_hero
Версія від 07:51, 28 травня 2025, створена Rda-artemenko (обговорення | внесок) (Створена сторінка: міні 05.12.1984 – 13.07.2023 Позивний: «Бродяга» Молодший сержант. Командир відділення снайперів. Відділення снайперів окремого взводу снайперів, 118 бригада Місце народження: м. Київ Навчався: Дніпровська митна академ...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлісєєв Андрій Олександрович.jpg

05.12.1984 – 13.07.2023

Позивний: «Бродяга»

Молодший сержант. Командир відділення снайперів. Відділення снайперів окремого взводу снайперів, 118 бригада

Місце народження: м. Київ

Навчався: Дніпровська митна академія м. Дніпро

Працював: 2007-2012 митниця, 2012-2017 «Укргеологстром», 2017-2021 своя справа (будівництво)

Хобі: садівництво, собаки (малінуа), зброя, снайпінг

Головні принципи: Говорив, що не любив людей, але завжди допомагав іншим, а заради близьких і друзів ладен був зробити усе. Знав дуже багато про різні речі та завжди глибинно занурювався в тему, яка його цікавила. Як справжня людинବ-вогонь, швидко загорався, але й швидко остигав.

Життєва позиція: Його позивний - Бродяга. Бо йому завжди не сиділось на місці, і він чимось завжди займався. Завжди купа ідей. Його знали всі, а він знав всіх. Ніколи не боявся сказати у вічі правду, не дивлячись на дипломатію, ранги та посади. Завжди готовий допомогти.

Військовий шлях: Він завжди захоплювався зброєю, знав про неї дуже багато. Відчуваючи події, ще у 2021 році почав вивчати зброю ще детальніше, отримав дозвіл на свою власну мисливську зброю. 24 лютого 2022 року… військкомат Дарницького району… забагато бажаючих взяти зброю та доєднатись до захисту нашої країни, він не зміг пробитись… Але вже 26 лютого його прийняли в лави ЗСУ в іншому військкоматі. Ще півроку і він добився переведення до бойового підрозділу. Паралельно почав навчатись снайперській справі. Далі грудень 2022 року… Бахмут… контузія… ледь вирвався живим із того пекла… Довге відновлення на декілька місяців, але вже через два тижні повернувся в зону бойових. Говорив, що не може бути далеко від побратимів, коли їм може бути потрібна бути допомога. У той час допомагав евакуювати ранених, адже був неперевершеним водієм. Коли він був за кермом, була абсолютна довіра та впевненість, що він зможе виїхати з будь-де. Нове навчання з улюбленої снайперської справи, нове звання — молодший сержант (яке він довго не хотів отримувати, все жартував, що хоче бути тільки солдатом), нова посада —командир підрозділу. І знову виїзд. Формував підрозділ, допомагав новачкам, вчив бійців. Ось і остання дата в цьому ланцюгу дат і подій: липень 2023 р. — не стало Бродяги, загинув від ворожого артилерійського обстрілу в Запорізькій області.

Перед початком повномасштабного вторгнення мріяв про свій маленький бізнес: яблуневий сад, де би під деревами зростали ягоди та стояли би бджолині будиночки. В лютому 2022 року як раз закінчив бізнес план і підібрав земельну ділянку. Далі авжеж все змінилось. Змінилась й ідея — після нашої перемоги він мріяв створити снайперську школу, адже він став справжнім майстром своєї справи. Ми були 20 років разом (більше ніж половину нашого життя), 15 років у шлюбі, 2 чудових діток

Нагороджений:

- «За патріотизм до України»;

- орденом «За мужність і відвагу»;

- нагрудним знаком «Ветеран війни-учасник бойових дій».

Вічна пам’ять Герою!