Борис Андрій Сергійович

25.06.1991 - 12.09.2024

Позивний: «Нахтігаль»

Молодший сержант. Командир мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 214-й окремий штурмовий батальйон «OPFOR»

в/ч А4574

Загинув поблизу населеного пункту Катеринівка, Покровського р-н, Донецької обл. під час виконання бойового завдання.

Нагороджений:

- орденом «За мужність» ІІІ ступеня;

- нагрудним знаком «За зразкову службу»;

- медаллю «Честь. Слава. Держава.»;

- почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест»;

- медаллю «За оборону міста-героя України Харкова»;

- медаллю «За заслуги перед містом Ірпінь»;

- почесною відзнакою «За оборону Маріуполя»;

- орденом «Лицарський хрест добровольця».

Навчався:

У 1988 році пішов до першого класу. Навчався 1 1 по 9 клас у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №62 м. Києва. Навчався добре. Був допитливою дитиною. Приймав активну участь у житті класу і школи. У 2006 році, після закінчення 9 класу, поступив на денне навчання до ДВНЗ «Київський транспортно-економічний коледж» за спеціалізацією «Організація і регулювання дорожнього руху», який закінчив у 2010 році. В цьому ж 2010 році вступив до Київського національного транспортного університету на спеціалізацію – організація перевезень і управління на автомобільному транспорті. У 2013 році закінчив навчання в університет, отримав повну вищу освіту.

Працював:

Працювати за отриманою спеціальністю у Андрія не склалося. Працював на різних посадах, без роботи не був. Працював в органах внутрішніх справ України м. Києва - Національній поліції м. Києва. Працював токарем в ТОВ «Термікс сервіс», хотів відкрити свою токарну майстерню. На посаді комірника відділу складської і транспортної логістики працював у ТОВ «Олінекс». Останнє місце перед війною – посада товарознавця ТОВ «Ла Фаріна».

Хобі:

Андрій любив життя, любив людей, свою країну. Займався спортом, часто їздив у Гідропарк займатися на спортивних тренажерах. Любив подорожувати. На своєму велосипеді об’їхав пів України. Дуже подобався йому Захід України, тамтешня природа, звичаї, історичні пам’ятки. В останній раз він був у Карпатах на початку серпня 2024 року, у відпустці. Дуже подобалося йому місто Львів. А ще любив читати. Не лише художні твори, а й книги з історії, філософії, мистецтва. Він говорив: «Мамо, я ще скільки всього не знаю, ще скільски всього мені треба прочитати…». Але не встиг… Любив музику, сам грав на гітарі. Відвідував театри, концертні зали. В нього було багато друзів, знайомих. Спішив жити, ніби відчував, що життя коротке…

Головні принципи:

Був чесною, порядною, відвертою людиною, вірним другом. Завжди приходив на допомогу, коли хтось потребував. Він був патріотом своєї країни, пішов захищати людей, сім’ю, був відданий своїй справі, вірний присязі, своїм друзям по зброї.

Життєва позиція:

Завжди був патріотом свої країни. Ще в 2014 році приймав участь у Революції Гідності на Майдані. Добровольцем пішов у добровольчий батальйон спеціального призначення «Свята Марія», брав участь у АТО.

Військовий шлях: - 130 об ТрО - ТГр «Адам» - 214-й батальйон OPFOR

Приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України у Київській, Запорізькій, Харківській, Донецькій та Луганській областях.